«Європейська міграційна криза», як виклик єдності європейського союзу

Abstract

Актуальність дослідження не викликає сумніву з огляду на те значення, яке займає «європейська міграційна криза»/«європейська криза біженців», в публічному та науковому дискурсах Європейського союзу та всього світу. Однак, за нашими спостереженнями, існуючі дослідження апріорі виходять з об’єктивного характеру «європейської міграційної кризи»/«європейської кризи біженців» і майже не розглядають її суб’єктивний (зокрема дискурсивно-когнітивний) характер. Отже метою нашого дослідження є розкриття впливу уявлень про «європейську міграційну кризу»/«європейську кризу біженців» на європейський інтеграційний проект (Європейський союз). В основі дослідження лежать системний і міждисциплінарний підходи, а також дискурсивний і когнітивний підходи, які значною мірою й дозволили розкрити суб’єктивний характер «європейської міграційної кризи»/«європейської кризи біженців». Крім того був застосований ряд спеціально-наукових методів, зокрема дескриптивний і прогностичний, соціологічний і контент-аналіз, історико-генетичний і проблемно-хронологічний тощо. The relevance of the research topic is unquestionable according to the importance of the “European migration crisis”/“European refugee crisis” in public and scientific discourses of the European Union and the world. However, according to our observations, existing studies a priori are based on the objective nature of the “European migration crisis”/“European refugee crisis” and almost do not take into consideration its subjective (discursive-cognitive) nature. Thus, the goal of our study is to clarify the impact of perceptions of the “European migration crisis”/“European refugee crisis” on the European integration project (European Union). The research topic is based on systemic and interdisciplinary approaches, as well as on discursive and cognitive approaches, the use of which, to a large extent, have disclosed the subjective nature of the “European migration crisis”/“European refugee crisis”. In addition, a number of special scientific methods were used. In particular, descriptive and prognostic, sociological and content analysis, historical-genetic and problem-chronological, etc.