Право на цифрове забуття як інструмент захисту гідності особи

Abstract

Сучасна епоха тотальної цифровізації позбавила людину природної можливості забувати, перетворивши мережу на вічне сховище персональної історії, яке функціонує незалежно від волі суб’єкта. Ця властивість цифрового простору формує явище репутаційної зумовленості, коли застаріла або неактуальна інформація продовжує впливати на соціальне та професійне життя індивіда. У цьому контексті концепція права на цифрове забуття переростає технічну площину захисту даних, трансформуючись у базову вимогу повернути особистості контроль над власним віртуальним образом. Фактично, йдеться про зародження нового покоління прав людини, де право бути «автором власної історії» стає основним складником людської гідності.