Україна і ЄС: нові моделі інтеграції в умовах кризи

Abstract

Після Другої світової війни європейські країни усвідомили, що лише через співпрацю та інтеграцію можливе досягнення стабільності, економічного розвитку й запобігання новим конфліктам. Так з’явилася ідея Європейського Союзу - спільноти держав, об’єднаних не лише економічними інтересами, а й спільними цінностями демократії, верховенства права та поваги до прав людини. Для України, що з часу відновлення незалежності у 1991 році декларувала курс на європейську інтеграцію, вступ до ЄС став не просто зовнішньополітичним пріоритетом, а питанням національної безпеки та виживання в умовах російської агресії. Повномасштабна війна, розв’язана Росією у 2022 році, докорінно змінила геополітичний контекст. Україна постає не лише як країна, що прагне до Європи, але й як форпост захисту європейських цінностей від авторитаризму [1]. Сучасний етап розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом характеризується глибокими трансформаціями, що зумовлені одночасним впливом безпекових, економічних та політичних криз. Енергетична нестабільність, посилення глобальної конкуренції, міграційні виклики та внутрішні суперечності в самому ЄС формують нову реальність, у якій традиційні підходи до європейської інтеграції потребують перегляду.