Державна культурна політика як чинник відтворення культурного капіталу суспільства: інституційні механізми та ціннісні орієнтири

Abstract

У сучасних умовах українського державотворення культурна політика дедалі переконливіше утверджується не як периферійний або суто галузевий напрям публічного управління, а як один із ключових інституційних механізмів відтворення культурного капіталу суспільства. Її значення особливо посилюється в умовах воєнної агресії, руйнування культурної інфраструктури, втрат культурної спадщини, міграційних зрушень, інформаційно-ціннісного тиску та загроз національній ідентичності. За таких обставин культура перестає бути лише простором мистецького самовираження чи дозвіллєвої активності; вона набуває статусу стратегічного ресурсу суспільної стійкості, національної самоідентифікації, смислової консолідації та довготривалого державного розвитку.