Феномен події в площині історичного дослідження

Abstract

Актуальність проблеми обумовлюється динамічним розвитком соціальних процесів, явищ, подій, що спонукає до переосмислення розуміння історії. На сучасному етапі історія вже не сприймається виключно як форма наукового знання., предметом вивчення якої є минуле. Обгрунтований характер має погляд на історію як на позачасову категорію, зміст якої охоплює різноманітні аспекти людської діяльності. Поширеним є розуміння історичного розвитку крізь призму дискретності часу, множинної темпоральності, перетину часових періодів, що мають різнуї тривалість. Мета статті полягає в осмисленні події в площині історичного дослідження. Основними завданнями є виявлення сутності історичної події та її співвідношення з історичним фактом. Методи дослідження. Використання структурно-функціонального методу дає змогу розкрити сутнісні характеристики події як поняття історичного пізнання. За допомогою діалектичного методу осмислюється феномен історичної події, причини його появи та закономірності зв’язків між подіями. Відбір, узагальнення та пояснення історичних подій забезпечує застосування герменевтичного методу. Особливості історичних подій у порівнянні з історичними фактами виявляються шляхом використання компаративного методу. Результати дослідження свідчать про необхідність розглядати подію як категорію історичного пізнання завдяки виявленню сутності історичної події у порівнянні з історичним фактом. Подія аналізується в контексті розуміння історичного процесу як динамічного розвитку соціальної реальності. З огляду на множинний характер темпоральності подія є вихідним елементом часової організації історії. Протягом певного періоду історії події ініціюють і структурують соціальні процеси, тобто виконують функцію демаркації історичних періодів. Онтологічна природа події обґрунтовується на противагу епістемологічному походженню факту. На відміну від історичності події, історичний характер факту, що покликаний відображати події в людській свідомості, має похідне значення. he relevance of the problem is determined by the dynamic development of social processes, phenomena, and events, which prompts a rethinking of the understanding of history. At the present stage, history is no longer perceived solely as a form of scientific knowledge, the subject of which is the past. A reasonable view of history is as a timeless category, the content of which covers various aspects of human activity. A common understanding of historical development is through the prism of the discreteness of time, multiple temporality, and the intersection of time periods of varying duration. The purpose of the article is to comprehend the event in terms of historical research. The main tasks are to identify the essence of the historical event and its correlation with historical facts. Research methods. The use of the structural-functional method makes it possible to reveal the essential characteristics of an event as a concept of historical knowledge. The dialectical method is used to comprehend the phenomenon of a historical event, the reasons for its occurrence, and the patterns of connections between events. The selection, generalisation, and explanation of historical events are ensured by the application of the hermeneutic method. The peculiarities of historical events in comparison with historical facts are revealed through the use of the comparative method. The results of the study indicate the need to consider an event as a category of historical knowledge by revealing the essence of a historical event in comparison with a historical fact. An event is analysed in the context of understanding the historical process as the dynamic development of social reality. Given the multiple nature of temporality, an event is the starting point for the temporal organisation of history. During a certain period of history, events initiate and structure social processes, i.e., they perform the function of demarcating historical periods. The ontological nature of an event is justified in contrast to the epistemological origin of a fact. Unlike the historicity of an event, the historical nature of a fact, which is intended to reflect events in human consciousness, has a derivative meaning.