Одеса під владою червоних «військових начальників»: особливості військової окупації Одещини (квітень 1919 р.)

Abstract

Стаття присвячена аналізу формування московської військової диктатури в Одесі у квітні 1919 р., процесу формування армії «вторгнення» – 3-ї Української радянської армії, яку Москва планувала використати для війни проти Румунії та «походу на Європу». Московський колоніалізм проявився у тому, що всі владні рішення приймалися «посланцями Москви», які формували військові структури, надзвичайні методи влади, відсторонивши від прийняття владних рішень місцеве самоврядування та ради. Військові структури червоної армії в Україні формувалися з місцевих повстанців, які були введені в оману примарними обіцянками більшовиків. На плечі повстанців та їхніх ватажків сідали нові господарі життя – московські більшовицькі керівники та червоні військові командири, що перетворювали життя в містах і селах України на надзвичайний військовий режим. У той же час ці «лідери охласу» так і не змогли організувати на Півдні України чітку структуру військового командування та міської влади. Повний хаос в управлінні, «війна штабів», доповнювалася колонізаторською політикою червоних окупантів українських теренів. У квітні 1919 р. Україна була в стані гострого соціального, політичного та національного конфлікту, повстанці, з яких складалися частини 3-ї української радянської армії не підтримали утвердження «військового комунізму» й сама ця армія створювалася як примарне формування з вкрай завищеними показниками особистого складу.