Пішов не попрощавшись… (пам’яті Едуарда Павловича Семенюка)

Abstract

Живемо у час болю і смутку, тож на тлі одних прикрих новин інші іноді «губляться»… На дев’яносто першому році пішов з життя відомий вчений, доктор філософських наук, професор Е. П. Семенюк (10.06.1935–16.06.2025). Враженнями від спілкування з цією непересічною людиною ділиться з читачами автор. Едуард Павлович прожив цікаве й насичене життя: дитинство з постійними переїздами – був сином залізничника, навчання на радіотехнічному факультету Львівського політехнічного інституту, служба в Збройних Силах, робота на приладобудівних підприємствах, навчання та успішне завершення вечірнього відділення факультету іноземних мов Львівського університету Івана Франка. Його увагу привертає інформаційна взаємодія людини та техніки, теорія інформації. Вирішує професійно зайнятися філософією – вступає до аспірантури. Потім був успішний захист кандидатської та докторської дисертацій з філософії. Протягом своєї активної науково-педагогічної діяльності працював у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (1970–1981), Інституті суспільних наук АН УРСР (1981–1988), Дрогобицькому державному педагогічному інституті ім. Івана Франка (1992–1993). Очолював кафедри філософії Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (1988–1992) та Національного лісотехнічного університету України (1993–2021). We live in a time of pain and sorrow, so that against the backdrop of one disappointing piece of news, others are sometimes “lost”... At the age of ninety-one, the famous scientist, Doctor of Philosophy, Professor E. P. Semenyuk (June 10, 1935 – June 16, 2025) passed away. The author shares his impressions of communicating with this extraordinary person with readers. Professor Semenyuk lived an interesting and eventful life: a childhood with constant moves – he was the son of a railroad worker, studied at the radio engineering department of the Polytechnic Institute of Lviv, served in the Armed Forces, worked at instrument-making enterprises, and successfully graduated from the evening department of the foreign languages department of the Ivan Franko University of Lviv. He was attracted by the information interaction between man and technology and information theory. He decided to pursue philosophy professionally and entered graduate school. This was followed by the successful defense of his candidate and doctoral dissertations in philosophy. During his active scientific and teaching career, he worked at the Ivan Franko State University of Lviv (1970–1981), the Institute of Social Sciences of the Academy of Sciences of Ukrainian (1981–1988), and the Ivan Franko State Pedagogical Institute of Drohobych (1992–1993). He headed the philosophy departments of the Ivan Fedorov Ukrainian Printing Institute (1988–1992) and the Ukrainian National Forestry University (1993–2021).