Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24273
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГончарова, Ольга Євгенівна-
dc.date.accessioned2025-12-19T08:47:51Z-
dc.date.available2025-12-19T08:47:51Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationГончарова О. Є. Пластика людиномірності як креативна соціокультурна практика в епоху генеративного ШІ / О. Є. Гончарова // Південноукраїнські наукові студії: збірник матеріалів VIII Всеукраїнської конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених (Одеса, 17–19 листопада 2025 р.) / ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», кафедра філософських і соціологічних студій та соціокультурних практик; Південно-Українське відділення Соціологічної асоціації України, Нац. ун-т «Одеська політехніка», Нац. ун-т «Чернігівська політехніка», НТУ «Дніпровська політехніка», Міжнародний університет; відп. ред. та укладач: Петінова О. Б. Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2025. С. 186-190.uk
dc.identifier.urihttp://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24273-
dc.description.abstractМи живемо в епоху фундаментальної трансформації соціокультурних практик, каталізатором якої є стрімкий розвиток цифрових технологій і, зокрема, генеративного штучного інтелекту (ШІ). Цифрова доба ставить перед людством екзистенціальні виклики, що виходять далеко за межі суто технологічних питань і торкаються самих основ критичного мислення, освіти та екзистенціального здоров'я особистості [2]. Прояснимо сенс поняття екзистенціал. За даними словника «Філософія науки і культури» за редакцією відомого українського філософа Назіпа Хамітова «екзистенціал (від лат. еxsіstentіa – існування) – ситуація людського буття, що переважно пов’язана з його граничними і трагічними проявами й породжує глибинну зміну стратегій і смислів існування» [8, c. 127]. Якщо класичний екзистенціалізм (особливо Гайдеггера) використовує поняття «екзистенціал» для аналітичного опису структур буття, часто з акцентом на трагізмі (тривога, смерть), то Назіп Хамітов розширює це поняття та робить його, крім означеного трагічного, ще й життєствердним і ціннісно-насиченим. Він показує, що екзистенціали – це не просто даність, з якою треба змиритися, а граничні цінності, які є векторами для саморозвитку і творчого виходу за власні межі. Це не лише аналіз того, як ми є, а й відповідь на питання, як нам стати більш людяними.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherДержавний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»uk
dc.subjectштучний інтелектuk
dc.subjectШІuk
dc.subjectцифрова добаuk
dc.subject«цифрове дзеркало»uk
dc.subjectфілософія людиномірностіuk
dc.titleПластика людиномірності як креативна соціокультурна практика в епоху генеративного ШІuk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:Південноукраїнські наукові студії (2025)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
HONCHAROVA.pdf316.1 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.