Підготовка майбутніх фахівців із соціальної роботи до проведення супервізії

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена воєнним контекстом і гуманітарною кризою в Україні, що радикально підвищили запит на якісні соціальні послуги та психологічну стійкість фахівців. За цих умов супервізія постає як інтегрований інструмент підтримки, навчання й контролю, що водночас підсилює професійну компетентність, етичну чутливість і запобігає емоційному вигоранню. Мета статті полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати та визначити напрями підготовки майбутніх соціальних працівників до проведення супервізії у процесі професійного становлення. Методологічну основу становлять аналіз і синтез наукових джерел, зіставлення національного й міжнародного досвіду, узагальнення нормативно-правової бази та методичних рекомендацій. The study is driven by the wartime context and humanitarian crisis in Ukraine, which sharply increased the demand for high-quality social services and practitioners’ psychological resilience. Under these conditions, supervision functions as an integrated mechanism of support, learning, and oversight that strengthens professional competence, ethical sensitivity, and prevents burnout. The article aims to theoretically substantiate and specify the key directions of training future social workers to conduct supervision during their professional formation. The methodology combines analysis and synthesis of scholarly literature, comparison of national and international practices, and generalization of regulatory and methodological frameworks.