Digitalization as a Tool for the Speech Development of Older Preschool Children with Autistic Disorders

Abstract

Autism is a neurological condition characterized by long-term and serious difficulties in communication and social interaction, so innovative methods are being sought worldwide to influence language development in such children. The study aims to study the influence of digitalization on the development of speech of senior preschool children with autistic disorders. Research methods: we examined 68 children of senior preschool age with autistic disorders (5 to 7 years old), of whom 38 were girls (55.9%) and 30 boys (44.1%). The child’s speech development was carried out using specialized mobile software applications for 6 months for 1.5 hours a day. Results: the use of mobile software applications did not lead to the improvement of receptive speech in children with autistic disorders. In contrast, the percentage of children with expressive speech decreased: 19 (27.9%) vs 23 (33.8%), speech deficit - 28 (41.2%) vs. 35 (51.5%); the percentage of children with communicative speech increased - 39 (57.4%) vs. 30 (44.1%). Conclusions. It has been established that it is necessary to apply digitalization in speech development and to study its impact on senior preschool children with autistic disorders. Prospects for further research are to study the effectiveness of digitalization in senior preschool children depending on the level of the autism spectrum. Аутизм – це неврологічний стан, що характеризується тривалими та серйозними труднощами в комунікації та соціальній взаємодії, тому в усьому світі шукаються інноваційні методи впливу на розвиток мови у таких дітей. Метою дослідження є вивчення впливу цифровізації на розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку з аутичними розладами. Методи дослідження: ми обстежили 68 дітей старшого дошкільного віку з аутичними розладами (від 5 до 7 років), з яких 38 дівчаток (55,9%) та 30 хлопчиків (44,1%). Розвиток мовлення дитини здійснювався за допомогою спеціалізованих мобільних програмних додатків протягом 6 місяців по 1,5 години на день. Результати: використання мобільних програмних додатків не призвело до покращення рецептивного мовлення у дітей з аутичними розладами. Натомість, відсоток дітей з експресивним мовленням зменшився: 19 (27,9%) проти 23 (33,8%), дефіцит мовлення – 28 (41,2%) проти 35 (51,5%); збільшився відсоток дітей з комунікативним мовленням – 39 (57,4%) проти 30 (44,1%). Висновки. Встановлено необхідність застосування цифровізації в розвитку мовлення та вивчення її впливу на дітей старшого дошкільного віку з аутистичними розладами. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності цифровізації у дітей старшого дошкільного віку залежно від рівня аутистичного спектру.