Сторінка містичного щоденника увʼязненого (на прикладі Прелюдії і фуги до-дієз мінор No 10 В. Задерацького

Abstract

Стаття присвячена аналізу Прелюдії та фуги No 10 до-дієз мінор із циклу «24 прелюдії та фуги» Всеволода Петровича Задерацького. Диптих постає перед слухачем своєрідною розповіддю особистого досвіду увʼязненого концтабору композитора, артефактом памʼяті, є однією сторінкою містичного щоденнику «24 прелюдії та фуги». Переживши тривоги, біль, самотність, у роздумах про буття та свободу, герой згадує символічні образи нічного зоряного неба, звуків дзвонів, що закликають до молитви, які залишилися далеко в Україні. Проживаючи подвійну реальність, матеріальну та духовну, композитор зберігає психологічне здоровʼя та продовжує творити свою історію. Фуга диптиха змальовує психологічну драму увʼязненого, що пройде через перипетії життя, катастрофу увʼязнення, досягнувши духовної трансформації та усвідомлення. The article is devoted to the analysis of Prelude and Fugue No 10 in C sharp minor from the cycle “24 Preludes and Fugues” by Vsevolod Petrovich Zaderatsky. The diptych appears before the listener as a kind of story of the composer’s personal experience as a concentration camp prisoner, an artifact of memory and is one page of the mystical diary “24 Preludes and Fugues”. Having experienced anxiety, pain, loneliness, reflecting on being and freedom, the hero recalls the symbolic images of the night starry sky, the sounds of bells calling for prayer, which remained far away in Ukraine. Living a double reality, material and spiritual, the composer maintains psychological health and continues to create his story.