Особливості функціонування системи місцевого самоврядування Латвії в умовах гібридних загроз

Abstract

У статті досліджуються особливості функціонування системи місцевого самоврядування Латвії в умовах гібридних загроз, які суттєво впливають на стійкість демократичних інституцій на локальному рівні. У період 2014 – 2024 років Латвія здійснила масштабну адміністративно-територіальну реформу, що суттєво скоротила кількість муніципальних одиниць з 119 до 43 та спрямовувалася на оптимізацію управління, зменшення фрагментації та підвищення ефективності надання публічних послуг. Однак трансформація системи місцевої влади відбувалася на тлі зростаючого впливу гібридних загроз – зокрема, дезінформації, кібератак, зовнішнього втручання у політичні процеси, маніпуляцій міжетнічними відносинами, економічного тиску та спроб підриву суспільної довіри до державних інституцій. The article explores the features of the functioning of Latvia’s local self-government system in the context of hybrid threats, which have increasingly influenced the resilience and democratic legitimacy of municipal institutions over the past decade. Between 2014 and 2024, Latvia implemented a major administrative-territorial reform that reduced the number of local governments from 119 to 43, aiming to increase administrative efficiency, reduce institutional fragmentation, and ensure more consistent delivery of public services across the country. However, this structural transformation has coincided with the growing complexity and intensity of hybrid threats – such as disinformation campaigns, cyberattacks, political interference, manipulation of interethnic relations, economic coercion, and efforts to erode public trust in state institutions.