Жанр пейзажу в японській гравюрі: еволюція, поетика, семантика

Abstract

У статті узагальнено відомості про становлення та розвиток жанру пейзажу в японській гравюрі укійо-е. Аналіз пейзажу як форми художньо-образного відтво- рення світу актуалізує етику взаємовідносин людини і природи, що в умовах сучас- ної екологічної кризи набуває особливого значення. У мистецькій школі стародавньої Японії жанр японського пейзажу як предмет дослідження відкриває шлях не тільки для висвітлення філософських основ комунікації людини і природи, але й для наукової інтерпретації діалогу між Сходом і Заходом в контексті пошуку їх єдності та плід- ності художніх взаємозв’язків. The article summarizes information on the formation and development of the landscape genre in Japanese ukiyo-e engraving. The analysis of the landscape as a form of artistic and figurative representation of the world actualizes the ethical dimension of the relationship between humans and nature — a topic of particular significance in the context of the modern ecological crisis. As a research subject, the Japanese landscape genre not only illuminates the philosophical foundations of human-nature communication but also provides insight into the scientific interpretation of the dialogue between East and West, underscoring their interconnectedness and the fruitful exchange of artistic traditions, in particular in the art school of ancient Japan.