Музично-виконавська підготовка бакалаврів-інструменталістів: теоретичні та практичні орієнтири

Abstract

Мета статті – висвітлити теоретичні та методичні аспекти вдосконалення музично-виконавської діяльності бакалаврів-інструменталістів. Методологія дослі- дження, обрана для досягнення поставленої мети, базувалася на комплексному підході, що поєднував теоретичні та емпіричні методи, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, абстрагування, узагальнення та порівняння для визначення осо- бливостей музично-виконавської діяльності, а також педагогічне спостереження й інтерв’ювання для оцінки ефективності виконавської підготовки студентів. З’ясовано, що музично-виконавська діяльність є однією з форм творчої діяльності, яка відзначається неповторністю як у процесі здійснення, так і в результаті, оригіналь- ністю, а також суспільно-історичною та індивідуальною унікальністю. The aim of the article is to highlight the theoretical and methodological aspects of improving the musical and performing activities of bachelors-instrumentalists. The research methodology chosen to achieve the set goal was based on a comprehensive approach that combined theoretical and empirical methods, in particular, analysis and synthesis of scientific sources, abstraction, generalization and comparison to determine the features of musical and performing activities, as well as pedagogical observation and interviewing to assess the effectiveness of students’ performing training. It was found that musical and performing activities are one of the forms of creative activity, which is characterized by uniqueness both in the process of implementation and in the result, originality, as well as socio-historical and individual uniqueness. It was established that it is a dialectical combination of the conscious and subconscious, intuitive and rational, emotional and prudent.