Трансформація політики національної безпеки Швеції та Фінляндії під впливом російськоукраїнської війни: порівняльний аналіз

Abstract

У статті розглядаються особливості трансформації політики національної безпеки Швеції та Фінляндії під впливом російсько-української війни. Обидві країни тривалий період зберігали політику нейтралітету та не вступали у військово-політичні організації. Уточнено, що причиною збереження політики нейтралітету Швеції був свідомий суспільний вибір, а Фінляндії – зовнішній тиск зі сторони СРСР. Метою статті є здійснення порівняльного аналізу трансформації політики національної безпеки Швеції та Фінляндії під впливом російсько-української війни, а також визначення впливу політики цих країн на безпекову ситуацію в Україні та євроатлантичному регіоні. Для дослідження використані загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, порівняння, абстрагування та узагальнення) та спеціальні (системний, структурно-функціональний та компаративістський) методи. Визначено, що повномасштабна російсько-українська війна достатньо сильно вплинула на безпекову ситуацію в євроатлантичному регіоні, внаслідок чого Швеція та Фінляндія прийняли позитивне рішення щодо вступу в НАТО. Особливостями цих країн була відповідність стандартам Альянсу – високий рівень розвитку сфери безпеки та оборони, потужна армія, досвід участі в цивільних та військових місіях, співпраця з НАТО. Саме це дозволило обом країнам отримати членство в організації в короткі строки. При цьому Туреччина стала на перешкоді вступу обох країн до організації через проблему курдського тероризму. Спільні зусилля НАТО, уряду Швеції, Фінляндії та Туреччини дозволили вирішити це питання. На перешкоді вступу Швеції до Альянсу стала також Угорщина, яка блокувала надання членства, висунувши звинувачення щодо підтримки фінансових санкцій ЄС та розповсюдженні брехні щодо угорської демократії. Ця проблема була також вирішена, внаслідок чого Швеція стала членом НАТО 7 березня 2024 року, а Фінляндія – 4 квітня 2023 року. Таким чином, отримання членства в НАТО Швецією та Фінляндією дозволило збільшити кордон з Росією майже вдвічі, посилити контроль в Балтійському та Арктичному регіонах. Вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу є позитивним для України, адже організація розширилась та зміцнилась, а ці обидві країни висловлюють підтримку українському уряду в протистоянні Росії та лобіюють українські інтереси на міжнародному рівні. The article examines the features of the transformation of the national security policy of Sweden and Finland under the influence of the Russian-Ukrainian war. Both countries maintained a policy of neutrality for a long period and did not join military-political organizations. It is specified that the reason for maintaining the policy of neutrality in Sweden was a conscious social choice, and in Finland – external pressure from the USSR. The purpose of the article is to carry out a comparative analysis of the transformation of the national security policy of Sweden and Finland under the influence of the Russian-Ukrainian war, as well as to determine the impact of the policies of these countries on the security situation in Ukraine and the Euro-Atlantic region. The study used general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analogy, comparison, abstraction and generalization) and special (systemic, structural-functional and comparative) methods. It was determined that the full-scale Russian-Ukrainian war had a rather strong impact on the security situation in the Euro-Atlantic region, as a result of which Sweden and Finland decided to join NATO. The peculiarities of these countries were compliance with the Alliance standards – a high level of development of the security and defense sector, a powerful army, experience in participating in civil and military missions, cooperation with NATO. This is what allowed both countries to gain membership in the organization in a short time. At the same time, Turkey stood in the way of both countries’ accession to the organization due to the problem of Kurdish terrorism. The joint efforts of NATO, the governments of Sweden, Finland and Turkey made it possible to resolve this issue. Hungary also stood in the way of Sweden’s accession to the Alliance, blocking membership, accusing it of supporting EU financial sanctions and spreading lies about Hungarian democracy. This problem was also resolved, as a result of which Sweden became a member of NATO on March 7, 2024, and Finland on April 4, 2023. Thus, the accession of Sweden and Finland to NATO made it possible to almost double the border with Russia, strengthen control in the Baltic and Arctic regions. The accession of Sweden and Finland to the Alliance is positive for Ukraine, as the organization has expanded and strengthened, and both countries express support for the Ukrainian side in its confrontation with Russia and lobby for Ukrainian interests at the international level.