Фразеологізми з компонентом душа і сучасний художній текст

Abstract

У межах статті наголошено, що мова сучасної художньої літератури з лінгвістичного погляду становить органічну єдність широкого спектра взаємопов’язаних виражальних засобів, серед яких домінантним текстоутворювальним складником є фразеологізми. Зазначено, що фразеологізми в художніх текстах – одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації викладу, тому вони набувають особливої естетичної значущості. Доведено, що фразеологізми, зокрема з компонентом душа, органічний елемент у мові української жіночої прози початку ХХІ століття, активний образотворчий чинник авторської оповіді. Через них письменниці передають ставлення до зображуваних подій, акцентують смислову та стильову позиції мовних засобів. За допомогою фразеологізмів читач чітко уявляє внутрішній світ, настрій, світогляд персонажів – сучасних українців. З’ясовано, що І. Роздобудько, Г. Вдовиченко, Є. Кононенко, Д. Корній, С. Талан, Н. Гурницька, В. Гранецька вдало вводять у контекст своєї щемливої прози узуальні й оказіональні (трансформовані) фразеологізми з компонентом душа. Проаналізовано стилістичні особливості вживання фразеологізмів у прозі українських письменниць початку ХХІ ст. З’ясовано, що узуальні й трансформовані фразеологізми з компонентом душа, є одним із дієвих засобів організації художнього тексту, що забезпечують його зв’язність та структурно-смислову цілісність. Зафіксовано, що особливості функціонування фразеологізмів із компонентом душа в сучасній українській жіночій прозі та їхні структурно-семантичні трансформації визначаються як різновидом стійкої словосполуки, так і комунікативними та прагматичними авторськими настановами, що мають на меті вплив на свідомість адресата. Виявлено, що серед оказіональних змін фразеологізмів із компонентом душа в сучасній українській жіночій прозі найбільш яскравими щодо експресивності є заміна та поширення компонентів; синтаксичні та комбіновані трансформації фразеологізмів із компонентом душа.