Методика фахової підготовки майбутніх викладачів вокалу України і Китаю на засадах Європейської вокальної культури : дис. ... доктора філос. наук за спец. 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)

Abstract

У дисертації представлено результати наукового дослідження проблеми підготовки здобувачів України й Китаю за другим, магістерським рівнем вищої освіти, до викладання вокалу на засадах засвоєння багатовікових здобутків європейської вокальної культури. Актуальність дослідження означених питань в галузі музичного, зокрема - вокального мистецтва в Україні і Китаї зумовлена особливою популярністю співу в обох країнах і зацікавленістю педагогічної спільноти в збагаченні змісту і форм культурного діалогу між Сходом і Заходом в умовах глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору, інтенсифікації міжнародних творчих контактів, а також посиленням зацікавленості в пізнанні духовного буття людства в різні цивілізаційно-культурні епохи через пізнання художньої творчості народів. З цього погляду важливого значення набуває пізнання вокальної культури суспільства у всьому розмаїтті – від фольклорних до класичних, академічних співочих традицій та їх трансформації в творчості митців доби модерну. У вокальній педагогіці України і Китаю вкорінене уявлення про те, що підґрунтя академічного вокального виконавства становить європейська спадщина, представлена, в першу чергу, здобутками італійського бельканто. Однак все більш помітним в останній час стає визнання цінності європейської вокальної культури у всьому різноманітті її проявів, що зумовлює важливість розширення культурно-історичних і стилістичних меж змісту вокальної освіти майбутніх спеціалістів у мистецької галузі. The dissertation presents the results of a scientific study on the problem of training students from Ukraine and China of the second, master’s level of higher education, for teaching vocals on the basis of mastering the centuries-old achievements of European vocal culture. The relevance of the study of the above-mentioned issues in the field of music, in particular vocal art, in Ukraine and China is conditioned by the particular popularity of singing in both countries and the interest of the pedagogical community in enriching the content and forms of cultural dialogue between the East and the West in the context of globalization and internationalization of the educational space, intensification of international creative contacts, as well as increasing interest in understanding the spiritual existence of humanity in different civilizational and cultural eras through the cognition of the artistic creativity of peoples. From this point of view, the cognition of the vocal culture of society in all its diversity – from folklore to classical, academic singing traditions and their transformation in the work of artists of the modern era – becomes important.