Становлення ручного праксису в дошкільників з особливими освітніми потребами в процесі фізичної активності (силові кистьові функції)

Abstract

У статті розглянуто алгоритм становлення ручного праксису в дітей з особливими освітніми потребами (ООП), зокрема з порушенням психомовленнєвого розвитку. Виділені можливості саме кистьових функцій у дітей дошкільного віку, їх систематизації, класифікації, корекції та відновлювання праксичного розвитку дітей. На основі аналізу літературних джерел і особистого багаторічного досвіду спостереження було визначено значимість першочергового формування та корекції функцій кисті в загальному мовленнєво-фізичному розвитку дітей дошкільного віку. На його основу треба надбудувати широкий арсенал комплексів спеціальних вправ, рухових дій, спрямованих на формування ручного праксису, який охоплює три основні категорії кистьових функцій: силові, координаційні та швидкісні. Показано зв’язок кожної категорії кистьових функцій з актуальним для людини (дитини) видом предметно- практичної діяльності в майбутньому соціальному житті. Реалізовувати ці функції слід в онтогенетичній послідовності, що віддзеркалює фізіологічну логіку побудови вищої нервової діяльності дитини. The article deals with the algorithm for forming manual praxis for children with special educational needs, particularly impaired psycho-speech development. The possibilities of wrist functions for preschool children as well as their systematization, classification, correction, and restoration of children’s practical development are highlighted. Based on the analysis of literary sources and personal experience of many years of observation, the importance of primary formation and correction of wrist functions in the general speech and physical development of preschoolers was determined. On its basis, it is necessary to build a wide arsenal of special exercises, and movement actions aimed at the formation of manual praxis, which includes three main categories of wrist functions: strength, coordination and speed. The connection of each category of wrist functions with the type of subject-practical activity relevant for a person (child) in the future social life is shown. These functions should be implemented in an ontogenetic sequence that reflects the physiological logic of building a child’s higher nervous activity.