Фразеологія в категоріях культури

Abstract

Статтю присвячено фразеології – одній із найзагадковіших, найобразніших і водночас найінформативніших мовних систем, яка здатна віддзеркалювати категорії культури, що й зумовило мету розвідки: продемонструвати відображення цих категорій – стереотипів, еталонів, прецедентних феноменів, символів, архетипів, кодів, кодових просторів у фразеологізмах як мовних фактах, що витворилися й усталилися саме в культурі. Об’єктом дослідження стали фразеологізми деяких слов’янських мов, загальнонародні та регіональні. Предметом – закарбовані в них категорії культури. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги науковців до подальших лінгвокультурологічних, етнолінгвістичних, лінгвосеміотичних, соціолінгвістичних досліджень на тлі фразеології різних мов, а також у можливості використання отриманих результатів у студіях із лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвосеміотики, соціолінгвістики, міжкультурної комунікації, фразеології, перекладознавства. На підставі наведених даних автор доходить висновку: фразеологізми як мовні знаки, що витворилися й усталилися в культурі, транслюють прадавні архетипні уявлення, закарбовують глибинні культурні смисли, виступаючи в ролі культурного знаку та виконуючи функції символізації, стереотипізації, еталонізації і т. ін. The article is devoted to phraseology – one of the most mysterious, imaginative and, at the same time, most informative language system, which is able to reflect the categories of culture, that led to the purpose of this investigation: to demonstrate stereotypes, standards, precedent phenomena, symbols, archetypes, linguocultural codes, linguocultural code spaces in phraseological units as language facts, that were created and presented in culture. The objects of the study are phraseological units of some Slavic languages, national and regional ones. The subjects are the categories of culture, which they mirror.