Когнітивно-прагматичний аспект явища полісемії в українській і китайській мовах: схожість та відмінності

Abstract

У статті детально розглянуто когнітивно-прагматичний аспект явища полісемії в українській і китайській мовах (когнітивний – від лат. cognitio – знання, пізнання; прагмати́чний – від грец. пραγματικό – практичне застосування) та відмічене схожість і відмінності явища полісемії в цих мовах, зроблено акцент на практичному використанні надбаних знань явища полісемії в українській і китайській мовах як в процесі навчання майбутніх синологів, так і в майбутній професійній діяльності. Визначено, що відповідно до характеру організації лексико-семантичних відносин, як в українській, так і в китайській мовах, існують три основні типи полісемії: радіальна, ланцюгова і радіально -ланцюгова. Наведено приклади цих типів полісемії в цих мовах. Зазначено, що полісемія є явищем не тільки лексичним, а й стилістичним, і виділено три види стилістичної полісемії: метафора, метонімія, синекдоха. Наведено приклади схожості і відмінностей стилістичних полісемів в українській і китайській мовах. У статті наведено результати експериментально-дослідної роботи з впровадження лекції-презентації «Явища полісемії в українській і китайській мовах: схожість і відмінності» в навчальний процес студентів, які готуються в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського за спеціальністю 014 Середня освіта (Мова і література (китайська, англійська)). На констатувальному етапі експерименту з’ясовано, що більшість студентів не могли дати повного означення явища полісемії, не мають уявлення про види полісемії, не змогли навести приклади навіть українських полісемів, не розрізнюють види полісемічних явищ тощо. На формувальному етапі експерименту проведено онлайн лекцію-презентацію «Явище полісемії в українській і китайській мовах: схожість і відмінності». Повторне тестування студентів дозволило зробити висновок, що проведення інтерактивної лекції було корисним для майбутніх синологів, так як учасники поновили і засвоїли відомості про явище полісемії, про лексичну і стилістичну полісемію, зміст цих понять, визначили схожість і відмінності явища полісемії в українській і китайській мовах. Наявність тексту лекції-презентації в особистому архіві студентів з посиланням на відповідні електронні ресурси знадобиться майбутнім синологам як в їх майбутній професійній діяльності, так і при спілкуванні з носіями мови. The article examines in detail the cognitive-pragmatic aspect of the phenomenon of polysemy in the Ukrainian and Chinese languages (cognitive – from the Latin cognitio – knowledge, cognition; pragmatic – from the Greek πραγματικό – practical application) and notes the similarities and differences of the phenomenon of polysemy in these languages, emphasis is placed on the practical use of acquired knowledge of the phenomenon of polysemy in the Ukrainian and Chinese languages both in the process of training future sinologists and in future professional activities. It was determined that according to the nature of the organization of lexical-semantic relations in both the Ukrainian and Chinese languages, there are three main types of polysemy: radial, chain and radial-chain. Examples of these types of polysemy in these languages are given. It is noted that polysemy is not only a lexical, but also a stylistic phenomenon, and three types of stylistic polysemy are distinguished: metaphor, metonymy, and synecdoche. Examples of similarities and differences of stylistic polysemes in the Ukrainian and Chinese languages are given. The article presents the results of experimental and research work on the introduction of the lecture-presentation «Phenomena of polysemy in the Ukrainian and Chinese languages: similarities and differences» into the educational process of students studying at the Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky, majoring in 014 Secondary Education ( Language and literature (Chinese, English)). At the ascertaining stage of the experiment, it was found that the majority of students could not give a full definition of the phenomenon of polysemy, have no idea about the types of polysemy, could not give examples of even Ukrainian polysemes, do not distinguish between types of polysemy phenomena, etc. At the formative stage of the experiment, an online lecture-presentation «The phenomenon of polysemy in the Ukrainian and Chinese languages: similarities and differences» was held. Repeated testing of the students made it possible to conclude that the interactive lecture was useful for future sinologists, as the participants renewed and assimilated information about the phenomenon of polysemy, about lexical and stylistic polysemy, the content of these concepts, and identified the similarities and differences of the phenomenon of polysemy in the Ukrainian and Chinese languages. The presence of the text of the lecture-presentation in the personal archive of students with a link to the relevant electronic resources will be useful to future sinologists both in their future professional activities and when communicating with native speakers.