Роль виборчої системи у забезпеченні інституційної спроможності обласних та районних рад

Abstract

Обласні та районі ради, як правило, розглядаються як інститути системи публічного управління, а їх інституційна спроможність вимірюється через здійснення ними адміністративно-господарчої діяльності. Попри привабливість, місцевих органів влади, яку забезпечила децентралізація для політичних партій, ці ради є менш дослідженими. Вважаємо, що інституційна спроможність обласних та районних рад щодо здійснення представництва спільних інтересів територіальних громад, забезпечення політичної відповідальності є наслідком впливу багатьох чинників, у тому числі і виборчої системи. Мета дослідження полягає у визначенні ролі виборчої системи у забезпеченні інституційної спроможності обласних та районних рад. У дослідженні використовувався методологічний інструментарій системного аналізу, а також проблемний та інституціональний підходи. У дослідженні розглянуто проблеми політичних механізмів у забезпеченні інституційної спроможності обласних та районних рад. Зокрема досліджено вплив виборчих систем на інституційну спроможність обласних та районних рад. Визначено особливості пропорційної системи виборів, що застосовувалася під час проведення місцевих виборів 2015 р. та 2020 р. Окреслено політичні наслідки проведення виборів та їх вплив на інституційну спроможність обласних та районних рад. Встановлено, що пропорційна система виборів є більш інструментально доцільною, аніж мажоритарна не лише для забезпечення політичного представництва та розвитку місцевої демократії, але й для впровадження системи належного врядування на місцевому рівні, здійсненні управління через залученість жителів регіону до цих процесів. Доведено, що пропорційна система інституційно посилює спроможність обласних та районних рад до артикуляції та реалізації спільних інтересів територіальних громад. Встановлено, що наявність окремих негативних наслідків упровадження системи виборів за відкритими партійними списками пов’язана не стільки з обраним форматом, скільки із системними проблемами та невідповідності вітчизняного законодавства існуючим реаліям. Oblast and rayon councils are generally regarded as institutions of the public administration system, and their institutional capacity is measured by their administrative and economic activities. Despite the attractiveness of local governments provided by decentralisation for political parties, these councils are less studied. We believe that the institutional capacity of oblast and rayon councils to represent the common interests of territorial communities and ensure political accountability is the result of many factors, including the electoral system. The purpose of the study is to determine the role of the electoral system in ensuring the institutional capacity of oblast and rayon councils. The study used the methodological tools of system analysis, as well as the problem and institutional approaches. The study examines the problems of political mechanisms in ensuring the institutional capacity of oblast and rayon councils. In particular, the impact of electoral systems on the institutional capacity of oblast and rayon councils is studied. The features of the proportional electoral system used during the local elections of 2015 and 2020 are identified. The political consequences of the elections and their impact on the institutional capacity of oblast and rayon councils are outlined. It is established that the proportional election system is more instrumentally appropriate than the majoritarian system not only for ensuring political representation and development of local democracy, but also for the implementation of good governance at the local level, and for the implementation of governance through the involvement of residents of the region in these processes. It is proved that the proportional system institutionally strengthens the ability of regional and district councils to articulate and implement the common interests of territorial communities. It is established that the existence of certain negative consequences of the introduction of the system of elections with open party lists is associated not so much with the chosen format as with systemic problems and inconsistency of domestic legislation with existing realities.