Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21358
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГерц, Ірина Іванівна-
dc.contributor.authorHertz, Iryna-
dc.contributor.authorНіколаї, Галина Юріївна-
dc.contributor.authorNikolai, Halyna Yu-
dc.date.accessioned2025-01-22T10:44:40Z-
dc.date.available2025-01-22T10:44:40Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationГерц І. І. Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві / І. І. Герц, Г. Ю. Ніколаї // Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал. – 2024. – №3. – С. 88-95.uk
dc.identifier.urihttp://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21358-
dc.description.abstractМетою статті стало визначення концептуального поля тілесної виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Методологія дослідження вибудовувалась з огляду на концептуалізацію проблематики тілесності (як багатомірного екзистенціального атрибуту людини), що вимагає методологічного плюралізму, а отже ґрунтується на низці наукових підходів. Так, історичний дискурс дозволяє послідовно простежити кардинальні зміни у трактовці категорії тілесності. Завдяки антропологічному підходу визначається: взаємозв’язок еволюції тілесного концепту і когнітивних механізмів музичної рецепції та творчості; функціонування музики й танцю як універсального для homo sapiens символічного комуніката; здатність людини виражати свої думки та емоції за допомогою власного тіла. Використання дискурсивного підходу дозволило обґрунтувати спорідненість поняття «моторність» із низкою філософських, естетичних. культурологічних, музикологічних та хореологічних категорій, як от: час, простір, хронотоп, рух, жест, інтонація, ритм і метр. Семіологічний підхід надав можливість охарактеризувати музичну моторність в цілому як знакову сферу, виявити пластичні типи музичної моторності. Встановлено, що смислове значення концепту виразності слід пошукувати в його комунікативній сутності, тому тілесність варто розглядати і як феномен специфічної мови музичного та хореографічного мистецтва. До мовних засобів виразності означених мистецтв віднесено їх специфічні виражальні засоби та засоби художньої образності, які здатні привертати увагу, викликати інтерес, впливати на емоції та почуття. Доведено, що тілесна присутність у всьому справжньому музичному досвіді наявна не просто як чуттєва «відповідь» на слуховий «стимул», а як принципово конститутивний елемент. Тілесний момент іманентно присутній в кожному акті музичної творчості як сполучна ланка між знанням, дією і буттям. Інтуїтивні основи музичного пізнання і творчості становить, насамперед, опосередковане тілом відчуття потенційно плідних варіантів.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherДержавний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»uk
dc.subjectтілесністьuk
dc.subjectмузичне і хореографічне мистецтвоuk
dc.subjectметодологічні підходиuk
dc.subjectкомунікаціяuk
dc.subjectрецепціяuk
dc.subjectтворчістьuk
dc.titleТілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтвіuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:№3 (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
15.pdf202.28 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.