Сучасні підходи до розуміння сутності обдарованості

Abstract

Сучасні дослідження розширюють розуміння обдарованості за межі інтелекту, включаючи творчість, емоційний інтелект та інші аспекти. Часто обдаровані діти стикаються із труднощами у традиційній освіті. Виявлення їх особливостей та створення сприятливих умов для розвитку є актуальним завданням, тому сучасна освіта повинна переходити до індивідуалізації підходів. Розуміння сутності обдарованості допомагає розробляти ефективні програми розвитку талантів кожної дитини. На сьогоднішній день, обдаровані особистості є рушійною силою прогресу. Розкриття їхнього потенціалу є одним із найважливіших завдань для суспільства. Визначається сенс поняття «обдарованість» та її прояви: ранній розвиток, висока допитливість, нестандартне мислення, високий рівень концентрації, добре розвинена пам’ять, тощо. Розглянуто підходи до навчання обдарованих дітей, а саме: кількісний підхід, що збільшує обсяг, темп подання матеріалу та інтенсивності навчання; якісний підхід, який затримує фокус на якості навчального матеріалу та способи його подачі, розвиток творчих здібностей, критичного мислення та навичок самостійного навчання. Current research is expanding the understanding of giftedness beyond intelligence to include creativity, emotional intelligence, and other aspects. Gifted children often face difficulties in traditional education. Identifying their features and creating favorable conditions for development is an urgent task, therefore, modern education should move to individualization of approaches. Understanding the essence of giftedness helps to develop effective programs for the development of talents of each child. Today, gifted individuals are the driving force of progress. Unveiling their potential is one of the most important tasks for society. The meaning of the concept of "giftedness" and its manifestations are determined: early development, high curiosity, non-standard thinking, high level of concentration, well-developed memory, etc. Approaches to teaching gifted children are considered, namely: quantitative approach, which increases the volume, pace of presentation of material and intensity of training; a qualitative approach that delays the focus on the quality of the educational material and its delivery methods, the development of creative abilities, critical thinking and independent learning skills.