Любов як умова набуття цілісності

Abstract

Цілісність любові виявляється у прояві автентичного відношення, завдяки якому людина саморозкривається, дає собі сутнісне визначення. Зв'язки, що виникають у стані любові, проясняють автентичну установку людини до буття навколишнього світу. Адже тільки людина здатна звернутися до іншого сущого в ім'я блага цього сущого і радіти досконалому відкриттю. У такому розумінні любов містить неупередженість, внутрішню згоду з тим, чим є предмет, що споглядається у своїй сутності. Любов визначає цілісне сприйняття іншого, розширює межі суб'єктивного досвіду. Продовжуючи цю думку, слід додати, що людина виявляє свою людяність тією мірою, в якій присутня в неї потреба любити, прагнення співдіяти, примножувати буття коханого. У такому розумінні невід'ємною властивістю любові виступає прагнення цілісності, безпосереднє усвідомлення людиною причетності свого буття з буттям іншої людини, буттям суспільства, світу загалом.