Using mobile apps to enhance communicative competence in and outside the efl classroom

Abstract

Mobile phones and smartphones in particular have become a part of modern life for a vast majority of people. The purpose of this technology is undoubtedly revolves around communication through language which concurs with one of the primary objectives of language learning – acquiring communicative competence. Thus the usage of smartphones in EFL classes can be viewed as an effective tool of developing language proficiency in the modern hi-tech society. Let us consider the term «communicative competence» first. Communicative competence refers to a learner's ability to use language to communicate successfully. Canale and Swain (1980) defined communicative competence as a synthesis of an underlying system of knowledge and skill needed for communication. According to them, there are three types of knowledge: knowledge of underlying grammatical principles, knowledge of how to use language in a social context in order to fulfil communicative functions and knowledge of how to combine utterances and communicative functions with respect to discourse principles. In addition, their concept of skill refers to how an individual can use the knowledge in actual communication that is outside the classroom. Мобільні телефони, зокрема смартфони, стали частиною сучасного життя переважної більшості людей. Мета цієї технології, безсумнівно, полягає в спілкуванні за допомогою мови, що узгоджується з однією з основних цілей вивчення мови – набуттям комунікативної компетенції. Таким чином, використання смартфонів на уроках EFL можна розглядати як ефективний інструмент розвитку володіння мовою в сучасному високотехнологічному суспільстві. Розглянемо спочатку термін «комунікативна компетентність». Комунікативна компетентність означає здатність учня використовувати мову для успішного спілкування. Canale і Swain (1980) визначили комунікативну компетентність як синтез основної системи знань і навичок, необхідних для спілкування. Відповідно до них існує три типи знань: знання базових граматичних принципів, знання того, як використовувати мову в соціальному контексті для виконання комунікативних функцій і знання того, як поєднувати висловлювання та комунікативні функції з урахуванням принципів дискурсу. Крім того, їхня концепція навичок стосується того, як індивід може використовувати знання в реальному спілкуванні поза класною кімнатою.