Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті

Abstract

Основним завданням статті є розкриття сутності феномену історично інформованого виконавства (англійською мовою – historically informed performance, скорочено – НІР), який розглядається в контексті загальної проблеми музичної інтерпретації. Методологічною основою дослідження є феноменологічний, типологічний і семіотичний підходи до музичної інтерпретації. Виконання музичного твору, зафіксованого партитурою, є складним процесом, який починається із чуттєвого знайомства музиканта з нотним текстом і завершується процесом створення звукової форми. Атрибутивною складовою частиною цього процесу є інтерпретація (у семіотичному сенсі цього слова).Необхідно розрізняти два рівні (або фази) інтерпретації музичного твору. Перший рівень (In-1) – це встановлення загальноприйнятого значення графічних знаків партитури. Така інтерпретація є адекватною, якщо інтерпретатор має точні знання всіх значень графічних знаків, які використовуються в даній культурній практиці. Або вона є неадекватною, якщо поняття і звукові уявлення інтерпретатора не відповідають загальноприйнятим значенням знаків нотного запису. Суть другого рівня інтерпретації музичного твору (Іn-2) полягає у встановленні художнього сенсу уявної звукової форми як цілісного знака, а також значення окремих елементів і властивостей цієї форми. Художній сенс музичного знака – це складна когнітивно-психологічна реакція особистості на звукову форму, яка включає: а) чуттєву й емоційно-оцінну реакцію (естетичний відгук); б) розуміння загальноприйнятих смислів і значень типових еле-ментів; в) унікальні чуттєві уявлення, переживання, думки особистості. The main task of this article is to reveal the essence of the phenomenon of historically informed performance (HIР), which is considered in the context of the general problem of musical interpreting. The methodological basis of the study is the phenomenological, typological and semiotic approaches to music interpreting. The performance of a musical piece recorded by score is a complex process that begins with the musician’s sensual acquaintance with the musical text and ends with the process of creating a sound form. The attributive component of this process is interpretation (in the semiotic sense of the word).It is necessary to distinguish between two levels (or phases) of musical work interpretation. The first level (In-1) is the establishment of the generally accepted meaning of the graphic signs of the score. This interpretation is adequate if the interpreter knows all the meanings of the graphic signs accepted in this cultural practice. Or it is inadequate if the interpreter’s concepts and sound representations do not correspond to the generally accepted meaning of musical notation. The essence of the second level of a musical work interpretation (In-2) is to establish the artistic sense of an imaginary sound form as a complete sign, as well as the meaning of individual elements and properties of this form. The artistic sense of a musical sign is a complex cognitive-psychological reaction of an individual to a sound form, which includes: a) sensory and emotional-evaluative reaction (aesthetic response); b) understanding of generally accepted meanings and values of typical elements; c) unique sensory representations, experiences, thoughts of an individual. Solving the main task of the musical performance art – the task of reproducing the sound form designed and schematically fixed by the composer – the musician can realize two opposite, but in practice complementary intentions. The first of them (introvertive intention) is the desire to embody in sound form subjective feelings, ideas, emotions, concepts that are awakened by the composer’s sound project. The selection of performing means can be carried out rationally, based on reflection of the musician’s own psychological reactions, or irrationally, spontaneously, intuitively. The selection of performing means is often guided by the subjective criterion of beauty or expressive power of the sound. Such interpretations are always authentic. However, no one can objectively assess the adequacy of such an interpretation. Another (extrovertive) intention is the desire for an objective interpretation of the composer’s project. It can be based on a specific sample (standard) of performance or on a certain norm (manner, style) of interpretation. The adequacy of such interpretations can be judged objectively by analyzing the degree of compliance of the sound form created by the musician with a specific standard or performing style.