Методичне забезпечення процесу формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі гри на духових інструментах

Abstract

Стаття розкриває основні конструкти методичного забезпечення процесу форму-вання художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у про-цесі гри на духових інструментах. Зазначений вид умінь структурований за трьома компонентами: теоретико-семантичним, що передбачає сформованість операцій мислення відповідно до теоретичних методів та семантики мистецтва; методико-рефлексійним, який передбачає здатність добирати методи художнього втілення образу на основі рефлексії власного виконавського апарату, уявлень і репрезентацій як результату їх аналізу; художньо-інтерпретаційним, який концентрує аналітичні дії щодо пошуку і втілення художніх засобів виразності образу.Освітній процес навчання гри на духових інструментах передбачає розвиток худож-ньо-аналітичних умінь, що враховують специфіку інструментів гри на них. Зазначене актуалізує добір методичного забезпечення їх формування.Мета статті – теоретично обґрунтувати модель методичного забезпечення про-цесу формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музичного мисте-цтва у процесі навчання гри на духових інструментах.Представлено етапи методики: семіотично-настановний, методико-пошуковий, художньо-ментальний.Обґрунтовано педагогічні умови, як-от: активізація комплексу аналітичної діяльності в роботі над музичним твором, стимулювання методичної самостійності та худож-ньо-аналітичної ефективності у процесі навчання творів для духових інструментів, акцентуація інтеграції інтелекту й емоцій у виконавській інтерпретації музичних творів для духових інструментів.Презентовано низку актуальних методів: абстрагування різних видів аналізу твору; синтезування результатів здійснення різних видів аналізу твору; текстові завдання; самооцінювання; методична самореферентність; пошук помилок та їх виправлення під час самостійної роботи; створення виконавсько-інтерпретаційних мап роботи над творами; наведення зв’язків аналізу ставлень ы емоційних реакцій на виконавську інтерпретацію творів. The article reveals the main constructs of methodical support for forming the artistic and analytical skills of future music teachers in the process of playing wind instruments. The specified type of skills is structured according to three components: theoretical-semantic, which involves the formation of thinking operations in accordance with theoretical methods and semantics of art; methodical-reflexive, which involves the ability to choose methods of artistic embodiment of an image based on reflection of one’s own performing apparatus, ideas and images as a result of their analysis; artistic-interpretive, which concentrates analytical actions on the search and implementation of artistic means of the image expressiveness.The educational process of learning to play wind instruments involves the development of artistic and analytical skills that take into account the specifics of instruments and playing them. This actualizes the selection of methodical support for their formation.The aim of the article is to theoretically substantiate the model of methodical support for forming artistic and analytical skills of future music teachers in the process of learning to play wind instruments.Stages of the methodology are presented as follows: semiotic-prescriptive, methodological and research-oriented, artistic-mental.Pedagogical conditions are substantiated: activation of a complex of analytical activities in the work on a piece of music, stimulation of methodical independence and artistic-analytical efficiency in the process of learning works for wind instruments, accentuation of the integration of intellect and emotions in the performance interpretation of musical works for wind instruments.A number of relevant methods are presented: abstraction of various types of analysis of the work; synthesizing the results of various types of work analysis; text tasks; self-assessment; methodical self-referentiality; finding mistakes and overcoming them during independent work; creation of performance-interpretation maps of work on pieces of music; linking the analysis of attitudes and emotional reactions to the performing interpretation of works.