Поетапність методологічного забезпечення культури виконавського фразування у процесі навчання гри на духових інструментах

Abstract

У статті обґрунтовано методологію формування культури виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва та майбутніх викладачів музичних дисциплін у процесі навчання гри на духових інструментах. Представлено поетапну логіку застосування методологічного забезпечення зазначеного процесу. Основними презентованими конструктами методологічного забезпечення виступили наукові підходи та педагогічні принципи, що мають методичне спрямування. Обґрунтовано доцільність застосування мотиваційно-настановного, контекстно орієнтованого, комунікативно-креативного етапів, які за змістом та формами діяльності під час їх реалізації кореспондуються з логікою «герменевтичного кола». Представлено наукові підходи, які забезпечують повний цикл процесу формування культури виконавського фразування, водночас з урахуванням домінування окремих підходів і визначених етапах. Обґрунтовано доцільність застосування таких науко-вих підходів: емотивно-ціннісного, художньо-когнітивного, герменевтичного, комуні-кативного, лінгвокультурного.Пропоновані педагогічні принципи методичного характеру відповідають науковим підходам та етапам методики загалом. Також взято до уваги пролонгований і наскрізний характер принципу поєднання художнього, технічного й анатомо-фізіологічного в роботі над виконавським фразуванням у процесі гри на духових інструментах. Поетапними принципами були: зіставлення вербального та музично-виконавського фразування; орієнтація на творчу винахідливість під час роботи над виконавським фразуванням в полілогічній/діалогічній проєкції (мотиваційно-настановний етап); розширення набору художньо-виконавських засобів виразності відповідно до смислового контексту; опора на смисловий контекст музичного фразування; стимулювання розвитку художньо-образного мислення на основі розмаїття репертуару та накопичення образних репрезентацій (контекстно орієнтований етап); зіставлення вербального та музично-виконавського фразування; орієнтація на творчу винахідли-вість під час роботи над виконавським фразуванням в полілогічній/діалогічній проєкції (комунікативно-креативний етап). The article substantiates the methodology of forming the culture of performance phrasing of future music teachers and future teachers of musical disciplines in the process of learning to play wind instruments. The step-by-step logic of applying methodological support for the specified process is presented. The main presented constructs of methodological support were scientific approaches and methodologically oriented pedagogical principles. The expediency of using motivational-setting, context-oriented, communicative-creative stages, which correspond to the logic of the “hermeneutic circle” in terms of content and forms of activity during their implementation, is substantiated.The author presents scientific approaches that provide a full cycle of the process of forming the culture of performance phrasing, at the same time, taking into account the dominance of certain approaches and certain stages. The expediency of using the following scientific approaches is substantiated: emotional and value-oriented; artistic and cognitive, hermeneutic, communicative, linguistic and cultural.The proposed pedagogical principles of a methodological nature correspond to scientific approaches and stages of the methodology as a whole. Herewith, the prolonged and end-to-end nature of the principle of combining the artistic, technical and anatomical-physiological in the work on performance phrasing in the process of playing wind instruments is taken into account. The step-by-step principles were: comparison of verbal and musical-performance phrasing; focus on creative ingenuity while working on performance phrasing in polylogic/dialogic projection (motivational and orienting stage); expansion of the set of artistic and performing means of expression in accordance with the semantic context; reliance on the semantic context of musical phrasing; stimulating the development of artistic and figurative thinking based on the diversity of the repertoire and the accumulation of figurative images (context-oriented stage); comparison of verbal and musical-performance phrasing; focus on creative ingenuity while working on performance phrasing in polylogical/dialogical projection (communicative-creative stage).