Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20531
Title: | Проблема готовності майбутніх фахівців до організації музично-творчої діяльності дітей в умовах інклюзивного освітнього середовища |
Other Titles: | The issue of future specialists’ preparedness for organizing musical and creative activities for children in an inclusive educational environment |
Authors: | Дубовий, Захар Сулейманович Dubovyi, Zakhar |
Keywords: | інклюзивне освітнє середовище педагог музичного мистецтва готовність до організації музично-творчої діяльності корекційно-розвивальні заняття заклади позашкільної освіти inclusive educational environment music educator preparedness for organizing musical and creative activities corrective and developmental activities extracurricular education institutions |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
Citation: | Дубовий З. С. Проблема готовності майбутніх фахівців до організації музично-творчої діяльності дітей в умовах інклюзивного освітнього середовища / З. С. Дубовий // Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал. – 2024. – №2. – С. 28-33. |
Abstract: | статті розкривається проблема особливостей діяльності педагога музичного мистецтва в умовах інклюзивного освітнього середовища шкільних та позашкільних закладів освіти, визначається зміст його готовності до організації музично-творчої діяльності дітей з особливими освітніми потребами. З’ясовано, що заняття мисте-цтвом позитивно впливають на сенсорний розвиток, диференціацію сприйняття, покращення уваги, комунікаційні навички та мовлення в дітей з особливими освіт-німи потребами. Виокремлені два напрями діяльності педагогів музичного мисте-цтва з дітьми, які мають психофізіологічні вади. Першим із них є робота в закла-дах позашкільного мистецького спрямування та спеціалізованих музичних школах, де діти за спеціальною методикою навчаються музичної грамоти, гри на сопілці, скрипці, акордеоні, фортепіано, гітарі, займаються в хоровому, вокальному й орке-стровому класах. Другим напрямом є корекційно-розвивальна робота в межах закла-дів дошкільної і загальної середньої освіти. Така діяльність спрямована на навчання музичної грамоти, вокалу та гри на музичних інструментах, надання реабілітаційних послуг дітям із порушеннями розвитку та поведінки. До них належать: спеціалізо-вані методи допомоги, як-от арттерапія, рецептивне сприймання музики, рухова релаксація та злиття з ритмом музики, музичні ігри на розвиток різновидів музичних здібностей і корекцію мовлення й активізацію мислення; малювання музики та малю-вання під музику, ігри на дитячих шумових і музичних інструментах, ритмічна декла-мація, дихальні вправи, фізично-музикальні паузи тощо.Виявлено зміст готовності педагога музичного мистецтва до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Обґрунтовано, що така готовність охоплює особистісний, когнітивний, діяльнісний і творчий компоненти. Зроблено висновок про те, що зміст професійної компетентності педагога-музиканта також розширю-ється завдяки своєрідному наповненню дидактичної, виховної, валеологічної, комуні-кативної, методичної, естетичної, технічної, міждисциплінарної, організаційної, креа-тивної, професійно-цифрової й інтегрованої інклюзивної компетентності. The article addresses the issue of the specific activities of music educators in inclusive educational environments within school and extracurricular institutions. It determines the content of their preparedness to organize musical and creative activities for children with special educational needs. It has been found that engaging in the arts positively affects the sensory development, differentiation of perception, improvement of attention, communication skills, and speech in children with special educational needs. Two directions of music educators’ activities with children who have psychophysiological disorders have been highlighted. The first direction is work in extracurricular art-oriented institutions and specialized music schools, where children are taught music literacy, playing the recorder, violin, accordion, piano, guitar, and participate in choral, vocal, and orchestral classes according to a special methodology. The second direction is corrective and developmental work in term of preschool and general secondary education institutions. This activity aims to teach music literacy, vocals, and playing musical instruments, providing rehabilitation services to children with developmental and behavioural disorders. These include specialized methods such as art therapy, receptive music perception, motor relaxation, and integration with the rhythm of music, musical games for developing various musical abilities and correcting speech and activating thinking; drawing music and drawing to music, games with children’s noise and musical instruments, rhythmic recitation, breathing exercises, physical-musical pauses, etc.The content of the music educator’s preparedness to work in an inclusive educational environment has been identified. It has been substantiated that such preparedness encompasses personal, cognitive, activity-related, and creative components. It has been concluded that the content of the professional competence of the music educator is also expanded due to the specific enrichment of didactic, educational, valeological, communicative, methodological, aesthetic, technical, interdisciplinary, organizational, creative, professional-digital, and integrated inclusive competencies. |
URI: | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20531 |
Appears in Collections: | №2 (2024) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Dubovyi.pdf | 195.78 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.