Енергетична війна Російської Федерації проти України як різновид гібридної війни

Abstract

The article examines the current issue – energy war as a type of modern hybrid wars. It is shown that in the context of a hybrid war, the aggressor state can use energy resources to exert a hybrid influence on the victim state. Two main strategies of the aggressor’s use of energy war to achieve their goals are singled out. The first strategy involves the use of energy resources (oil, natural gas, fossil fuels, etc.) by the aggressor state to put pressure on the victim state. Such a strategy can be applied by states that are powerful exporters of energy resources, by increasing the price of natural resources, stopping or limiting their transit, blackmailing about intentions to do so, etc. The second strategy is used as one of the tools of classical warfare to damage the energy infrastructure of the victim state. The authors used a complex of general scientific, empirical and logical methods to achieve the formulated goal – to analyze the peculiarities of the Russian Federation’s energy war against Ukraine as a type of hybrid war. It is emphasized that since the collapse of the USSR, the Russian Federation has used its energy potential for hybrid aggression against Ukraine. It was concluded that before the full-scale attack on Ukraine on February 24, 2022, Russia emphasized the implementation of the first energy war strategy – used its status as an exporting country to exert pressure on Ukraine. After the full-scale invasion of the Russian army on the territory of Ukraine on February 24, 2022, the Russian Federation focused its attention more on the second energy war strategy. As part of it, Russian troops carried out missile strikes on energy infrastructure facilities in Ukraine. It was concluded that the Russian Federation could not achieve the set goals in the context of the energy war against Ukraine. У статті досліджено актуальну проблематику – енергетичну війну як різновид сучасних гібридних воєн. Показано, що у контексті гібридної війни держава-агресор може використовувати енергетичні ресурси для здійснення гібридного впливу на державу-жертву. Виокремлено дві основні стратегії використання агресором енергетичної війни для досягнення своїх цілей. Перша стратегія передбачає використання державою-агресором енергетичних ресурсів (нафти, природного газу, викопного палива тощо) для тиску на державу-жертву. Така стратегія може застосовуватися державами, які є потужними експортерами енергоресурсів, шляхом завищення ціни на природні ресурси, припинення чи обмеження їхнього транзиту, шантажу щодо намірів це зробити тощо. Друга стратегія використовується як один із інструментів класичної війни для нанесення ураження об’єктам енергетичної інфраструктури держави-жертви. Автори використали комплекс загальнонаукових, емпіричних і логічних методів задля досягнення сформульованої мети – проаналізувати особливості здійснення Російською Федерацією енергетичної війни проти України як різновиду гібридної війни. Наголошено на тому, що з періоду розпаду СРСР Російська Федерація використовувала енергетичний потенціал задля гібридної агресії проти Україні. Зроблено висновок, що Росія до повномасштабного нападу на Україну 24 лютого 2022 р. робила акцент на реалізації першої стратегії енергетичної війни – використовувала свій статус держави-експортера для здійснення тиску на Україну. Після повномасштабного вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 р. Російська Федерація більше зосередила свою увагу на другій стратегії енергетичної війни. У її рамках російські війська здійснювали ракетні удари по об’єктах енергетичних інфраструктури України. Підсумовано, що Російська Федерація не змогла досягнути поставлених цілей в контексті енергетичної війни проти України.