Теорія і практика підготовки майбутніх педагогів до інновацій в професійній діяльності : монографія

Abstract

Зміна освітньої парадигми призводить і до змін у підходах підготовки майбутніх педагогів. В умовах широкомасштабної модернізації системи освіти України зростає потреба в педагогічних кадрах, які не тільки готові приймати, а й здатні створювати інновації та активно долучатися до процесів їх впровадження. Успіх переходу освіти на шлях інноваційних перетворень визначається збалансованим розвитком двох базових складових: розгортанням у системі освіти інноваційних процесів і формуванням кадрового потенціалу освітніх інновацій, причому другий напрямок виступає умовою реалізації першого, а перший, своєю чергою, стає середовищем, у якому акумулюється інноваційний потенціал, що виступає сьогодні вищою формою людського капіталу. Проблема підготовки майбутніх педагогів до інновацій в професійній діяльності є значущою для системи професійної підготовки у зв’язку з тим, що для закладів освіти різного рівня (закладів дошкільної освіти, шкіл, коледжів тощо) потрібні фахівці, здатні розібратися в усьому різноманітті інноваційних процесів. Педагогічні знання, які майбутні педагоги отримують у закладі професійної освіти, мають трансформуватися в конкретні знання й уміння, які потрібні фахівцеві на робочому місці для впровадження інноваційних технологій в освітній процес, що відповідатиме вимогам сучасного суспільства. Тому у справі підготовки грамотного, конкурентоспроможного фахівця пріоритетним моментом стає формування у майбутніх педагогів потреби до здійснення інноваційної діяльності. Майбутньому педагогу необхідно бути готовим до здійснення інноваційної діяльності, тому що будь-які інновації у сфері освіти можуть бути реалізовані, якщо вони внутрішньо прийняті й підтримані всіма членами педагогічного колективу.