Соціокультурний та нейрофізіологічний аспекти психомірності. самоорганізація в умовах високошвидкісноговпровадження цифровізації у соціум. де тригер небезпеки?

Abstract

У цьому дослідженні розглянуто нейрофізіологічний аспект відношення обсягу енергії та частоти у людини в умовах стрімко зростаючого часу спілкування людей з людьми та інформацією за допомогою цифрового пристрою (комп'ютера, робота та ін.). Йдеться про модель «людина – комп'ютер/робот/…», коли один із комунікантів це жива людина, а інший – «цифромашина», нежива. Подібний тип спілкування ми прирівнюємо до безперервної високошвидкісної мікротравми з розривом матеріальних та нематеріальних зв'язків, тобто на рівні психомірності людини та єдності «мозок-психіка».