Феноменологічна редукція як метод наукового пошуку

Abstract

Людина існує в зовнішньому середовищі – світі оточуючих предметів, з якими «взаємодіє», вибудовує до них ставлення, відводить їм певну роль і певні сенси у власній свідомості. Але чи можуть об’єкти самі по собі відігравати цю роль чи отримувати це ставлення, якщо не в нашій свідомості? Основний інструмент феноменології – феноменологічна редукція: сукупність феноменолого-психологічної, ейдетичної та трансцендентальної редукцій. Завдяки цій методологічній процедурі дослідник «виключає природну настанову і займає позицію незацікавленого спостерігача, або включає феноменологічну настанову». ЇЇ мета (і як результат) – поступове виключення суджень про те, що акти свідомості можуть існувати за її межами. В цій рефлексії перед людиною розгортається сутнісний рівень досвіду свідомості, і головне – його універсальна інтенціональність.