Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16494
Назва: | Свідоме українство: роль (внесок) релігійних, культурних і наукових діячів у розвитку української ідеї в історичних періодах ХІХ-ХХ століть |
Автори: | Алатиренко, М. |
Ключові слова: | свідоме українство наукові діячі у розвитку українських ідей національно-патріотичного виховання українська культура й освіта |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Аньхойський університет фінансів та економіки |
Бібліографічний опис: | Алатиренко М. Свідоме українство: роль (внесок) релігійних, культурних і наукових діячів у розвитку української ідеї в історичних періодах ХІХ-ХХ століть / М. Алатиренко // Південноукраїнські наукові студії : Програма та матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю [«Південноукраїнські наукові студії»], (Одеса, 14-15 грудня, 2022 р.) / наук. ред. та уклад. О. Б. Петінова. – Одеса, 2023. – С. 91-97. |
Короткий огляд (реферат): | У статті згаданоде-кілька історичних осіб-ювілярів, приналежних до історичних подій української культури й освіти. 2022 рік став для України антикультурним роком. Чим більше культурні верства населення вболівали і говорили мовою політиків, вчених і релігійних діячів про важливість і цінність історико-культурних цінностей, що складають водночас і основу і верхівку історичної території і Держави, тим більше відбувалось зовнішньо-політичного відлуння сусідньої держави, яка в черговий раз стала на позицію агресора відносно України і світового українства. Таких відлунь багато – обстріли різних музеїв (Літературний музей Г.Сковороди, Сковородинка), заповідників (Харківський парк), охоронних природних і культурно-історичних зон. Окрім згаданих об’єктів, мішенню військової операції РФ 9 місяців ставали школи, дитячі садки, історичні і сучасні будівлі інститутів та інших вишів. Навіть свою підопічну організацію – Московський патріархат, російські війська не оминули увагою агресивності і нападництва, як це сталось із історико-культурним заповідником Святогорської Лаври у донецькій області, історичні будівлі яких також тепер пошкоджені і вимагають реставрації і відбудови. Як би там у них у російській верхівці це не вважалось політико-дискусійною грою, та відбудовувати і «повертати назад» історію, територію і цінності не є засобами політичної мудрості для будь-якої держави. Це свідчить не тільки про актуальність проблеми відсутності культурного рівня народу і влади, а й про невігластво, стійкий утопічний радянський менталітет по-радянські «закритої» Москви і відсутність зрілої політичної влади у такій великій історичній державі як сусідня Росія. Тому вважаємо за необхідне згадати де-кілька історичних осіб-ювілярів, приналежних до історичних подій української культури й освіти, поряд із теплою згадкою минулої величі російських культурних діячів науки й освіти, зважаючи на Європейський характер історії науки й освіти у цих двох державах конфлікту що триває. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16494 |
Розташовується у зібраннях: | Південноукраїнські наукові студії (2023) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Alatyrenko 2023.pdf | 325.47 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.