Особливості сприйняття скульптором навколишнього світу у процесі виникнення пластичної форми

Abstract

Скульптор має справу з предметними формами, які є тривимірними. Він створює нові предмети, що займають відповідне місце в реальному просторі, не зображуючи, а примножуючи реальні форми у процесі створення об’ємної форми, подібної «творам» природи. Перш за все, помічає в предметі речову, матеріальну сторону. Скульптора цікавлять пластичні особливості і логіка побудови предмета. Його увага зосереджена на внутрішніх зв’язках конкретного об’єкта, на їх взаємодії в замкнутих межах конкретної форми. Не випадково законом скульптури є таке розуміння форми, при якому вона розвивається з глибини до поверхні.