Професійна самосвідомість фахівця сфери охорони здоров’я як фактор самозбереження

Abstract

Проблема формування професійної самосвідомості є важливим аспектом підготовки фахівця будь-якої галузі. Утім у сфері охорони здоров’я це питання набуває особливого значення, оскільки в сучасних умовах якісні характеристики професійної самосвідомості фахівця означеної сфери діяльності не завжди можуть працювати як фактор збереження здоров’я. Формування професійної самосвідомості, як одного з важливих елементів готовності до професійної діяльності, починається з поінформованості про особливості професії, ставлення до неї, формування мотивів, розвитку певних здібностей, оволодіння необхідними знаннями про предмет і способи діяльності, практичних умінь і навичок їх реалізації в конкретних умовах. Усвідомлюючи себе як суб’єкта професійної діяльності людина розуміє ступінь відповідності своїх здібностей професійним нормам. Самосвідомість є констатуючою ознакою особистості, яка сприяє формуванню системи цінностей, певних орієнтирів, які згодом знаходять своє відображення в конкретних діях, поведінці, стосунках між людьми, ставленні до подій і явищ соціальної дійсності. Професійна самосвідомість розвивається за тими самими законами, що й самосвідомість, розвиток якої органічно пов’язаний з визначенням ставлення особистості до власного життя, діяльності, а також можливості їх зміни відповідно до знайденої істини буття. За своєю природою професійна самосвідомість спрямована на формування стійкої схильності до самоаналізу і самооцінки своїх професійних дій і якостей. Саме тому професійну самосвідомість слід розглядати як фактор, який впливає на самовиховання та навчання, реальну професійну діяльність і ступінь її ефективності.