Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15839
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДіанова, Наталія Миколаївна-
dc.contributor.authorDianova, Nataliya-
dc.date.accessioned2022-09-23T10:38:09Z-
dc.date.available2022-09-23T10:38:09Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationПівдень України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: збірка наукових праць. Вип. 7 / відп. ред. М.І. Михайлуца. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. С. 112-117.uk
dc.identifier.urihttp://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15839-
dc.description.abstractУкраїнська греко-католицька церква (УГКЦ), отримавши можливість для відновлення церковного життя в період перебудови в СРСР, у 1987 р. заявила про свій вихід із підпілля, про що листом від 4 серпня повідомила папу Івана Павла ІІ. Процес легалізації відбувався далеко непросто і зайняв чимало часу та зусиль. Лише 23 січня 1990 p. Церковний собор УГКЦ проголосив легалізацію греко-католицької церкви і визнав неканонічним Львівський псевдособор 1946 p., згідно з рішенням якого УГКЦ змушена була довгий час діяти в підпіллі. Право на свободу віросповідання і рівноправність громадян незалежно від їхнього ставлення до релігії, що задекларовано в Законі «Про свободу совісті та релігійні організації», прийнятим Верховною Радою України у 1991 р., давало можливість для розбудови церковних громад.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherОЛДІ-ПЛЮСuk
dc.subjectУГКЦuk
dc.subjectОдещинаuk
dc.subjectгреко-католицьке духовенствоuk
dc.titleРозбудова УГКЦ на Одещині на початку ХХІ ст.uk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:Кафедра історії України

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Rozbudova.pdf310.1 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.