Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12939
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Струкова, Тетяна Анатоліївна | - |
dc.date.accessioned | 2021-10-26T11:57:28Z | - |
dc.date.available | 2021-10-26T11:57:28Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.citation | Струкова Т. А. Філософські засади та наукові підходи до аналізу соціально-комунікативного виміру соціалізації дошкільників / Тетяна Анатоліївна Струкова // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2021. – № 2. – С. 129-134. | uk |
dc.identifier.uri | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12939 | - |
dc.description.abstract | Актуальність проблеми. Доцільно говорити про формування філософії дошкільної освіти як складової частини філософії освіти загалом і у більш широкому сенсі – одного з напрямів розвитку сучасної філософської думки, що має своїми витоками постмодерністські настанови. Особливо важливим є філософський аналіз комунікативно-соціалізаційного складника, який залишається на периферії дошкільної освіти, тоді як взаємодія філософії та педагогіки дошкілля у процесі забезпечення соціалізації дитини має носити інтегрований, комплексний характер, охоплюючи усі аспекти супроводу розвитку дитини. Мета дослідження. Виходячи із цього, метою дослідження є виокремлення концептуальних засад та напрямів філософського аналізу соціально-комунікативного складника соціалізації дошкільників. Методи дослідження. Теоретико-методологічний базис аналізу дошкільного дитинства включає традиційну феноменологію, теоретичну та емпіричну психологію, філософсько-освітню методологію як репрезентацію філософських універсалій у конкретній сфері знань. Результати дослідження. У межах дослідження показано, що використання філософсько-освітнього підходу відкриває можливості інтегрованого та філософськи обґрунтованого аналізу дошкільного дитинства як унікального соціокультурного феномену, змістом якого є різнобічний, суб’єктно та соціально детермінований саморозвиток особистості від самого початку її становлення, від народження індивіда. Особливо важливим напрямом змін є комунікативна сфера, враховуючи її значущість в умовах інформаційного суспільства та всеосяжного «комунікативного повороту» у знаннях, житті, способах діяльності. Цілеспрямовані дослідження соціально-комунікативних процесів у період дошкільного дитинства інтегруються у межах концептів соціалізації та комунікації. Найбільш поширеним підходом є дослідження дошкільного дитинства як системної якості особистості, формування якої, з одного боку, й є сенсом та мірилом розвитку дитини, а з іншого – фундаментом цілепокладання освітньої діяльності. Соціально-комунікативний розвиток дитини дошкільного віку в межах процесу соціалізації інтерпретується не просто як міжособистісна комунікація, а в єдності останньої зі становленням індивідуальної особистості та оволодінням соціально-культурним досвідом. | uk |
dc.language.iso | other | uk |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk |
dc.subject | філософія освіти | uk |
dc.subject | розвиток | uk |
dc.subject | соціалізація | uk |
dc.subject | дошкільний період дитинства | uk |
dc.subject | соціально-комунікативна компетентність | uk |
dc.subject | комунікація | uk |
dc.title | Філософські засади та наукові підходи до аналізу соціально-комунікативного виміру соціалізації дошкільників | uk |
dc.type | Article | uk |
Розташовується у зібраннях: | 2021 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Strukova.pdf | 259.44 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.