Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12603
Title: | Social and philosophical problems of the European enlightenment |
Other Titles: | Соціально-філософська проблематика Європейського просвітництва |
Authors: | Борінштейн, Євген Руславович Borinshteyn, Yevgen Ruslavovych |
Keywords: | Просвітництво суспільний договір розум раціоналізм деїзм сенсуалізм механіцизм етика |
Issue Date: | 2019 |
Publisher: | Видавничий дім «Гельветика» |
Citation: | Borinstein Y. R. Social and philosophical problems of the European enlightenment / Yevgen Ruslavovich Borinstein // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2019. – № 4. – С. 34-42. |
Abstract: | У статті досліджуються соціально-філософськи проблеми європейського Просвітництва. Термін «Просвітництво» був введений у науковий обіг французьким мислителем Франсуа Вольтером у 1784 році і означає поширення справді наукового знання, джерелом якого є людський розум. У європейському Просвітництві на першу роль виходить наукове пізнання, у центрі якого є розум. Необхідно відзначити значне поширення деїзму у XVIII сторіччі, сутність якого полягає у визнанні Бога як першопричини, першотворця, але при цьому деїзм декларує, що Бог не втручається в діяльність ні світу, ні природи. Тому деїзм допускає більш об’єктивне, самостійне існування природи, яка вже розвивається за своїми власними, природними законами, матеріальними за своїм характером, тобто у природі діють фізичні сили, а не сила духу, тим самим зменшується роль релігії в житті чоловіка та суспільства. Розглядається значення принципу механіцизму, що вводить І. Ньютон. Принцип механіцизму розуміється як універсальний принцип буття природи, що володіє нескінченністю і безмежністю, завдяки чому вона набуває статусу Всесвіту. Механіка Ньютона – це зразок теорії, отриманої шляхом дедуктивного висновку. Він протиставляв природничо-наукове знання натурфілософським теоріям і в цих цілях запропонував структуру наукового методу: закони і поняття встановлюються через емпіричну індукцію і служать фундаментом науки. Простежується значення сенсуалізму, що визнає чуттєвість, як властивість людини, єдиним достовірним джерелом пізнання. Особливо це є характерним для англійського Просвітництва, що відображено найбільш яскраво у творчості Джона Локка та його послідовників. Визначається провідна роль раціоналізму у XVIII сторіччі, що орієнтується на розум як головну і основоположну цінність людського буття. Розглядається мислення французьких мислителів того часу, які велику увагу приділяли обґрунтуванню існування об’єктивних законів природи, розуміючи їх, перш за все, як закони механіки і поширюючи ці закони і на людину. Людина, вважали вони, – частина природи, тільки відчуває і мислить. Підтверджується значна роль у розвитку філософського мислення світу англійського Просвітництва, яке, на відміну від Франції, де Просвітництво передувало політичній революції, спочатку проводить революційні зміни, а тільки потім розвиває ідеї Просвітництва. Епоха Просвітництва в Англії характеризується розвитком і поширенням природничих наук, переважанням матеріалістичних тенденцій у філософії, помірною критикою релігії і церкви. Просвітництво представлено такими персоналіями і школами, як спектр ідей Джона Локка, деїзм, спіритуалізм Дж. Берклі, скептицизм Д. Юма, філософія шотландської школи. |
URI: | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12603 |
Appears in Collections: | 2019 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Borinstein.pdf | 262.54 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.