Historiosophical fundamentals of simulyacrum in the route of the postmodernistic paradigm

Abstract

The article is devoted to the study of the phenomenon of simulacra in the course of historiosoph- ical analysis. The relevance and scientific novelty of this issue is determined by the socio-cultural transformation of modern society. The latter is expressed in the process of virtualization of society as a result of simulation of social reality. The simulacrum in this case is the basis of cognition/construc- tion of the social environment, at the subconscious level forms a social model, the scope of which is a virtual environment. The methodological basis of the scientific article includes the use of methods specific to the phi- losophy of history. It is a dialectical method that made it possible to study the simulacrum within the historical genesis of society, the peculiarities of its worldview. Also a transcendental method, which allowed us to consider the category of simulacra at the epistemological level. Статтю присвячено дослідженню явища симулякру в руслі історіософського аналізу. Актуальність і наукова новизна цієї проблематики визначаються соціокультурною трансформацією сучасного суспільства. Останнє виражається у процесі віртуалізації суспільства як результату симуляції соціальної реальності. Симулякр у цьому випадку є основою пізнання/конструювання соціального середовища, на підсвідомому рівні формує соціальну модель, сферою реалізації якої є віртуальне середовище. Методологічний базис статті включає використання методів, притаманних саме філософії історії. Ідеться про діалектичний метод, який дав змогу дослідити симулякр у межах історичного генезису суспільства, особливостей його світосприйняття; про трансцендентальний метод, який дав можливість розглянути категорію симулякру на гносеологічному рівні.