http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/70 Mon, 16 Mar 2026 15:40:16 GMT 2026-03-16T15:40:16Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24765 Title: Цифрова людина в екзистенційній площині соціально-філософської рефлексії Authors: Городнюк, Людмила Степанівна; Horodniuk, Lyudmyla Stepanivna Abstract: У дисертаційній роботі наведено результати філософського дослідження феномену цифрової людини в екзистенційній площині соціально-філософської рефлексії. Актуальність теми дослідження. Робота має міждисциплінарний характер і є багатоаспектним аналізом природи і особливостей буття цифрової людини в діалектиці еволюційних та контексті соціальних трансформацій. Тотальна цифровізація відкрила перед сучасною людиною безліч можливостей, створила нову систему відносин «людина-світ» : тепер будь-який аспект загальнолюдського буття неможливо уявити без залученості у цифровий вимір. Наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. з’явилася, а в кінці першої чверті сторіччя сформувалася цифрова (дигітальна) людина, або Homo Digitalis, – принципово новий тип Homo Sapiens, який співіснує з цифровими пристроями і цифровими системами, має цифрову ідентифікацію, чия життєва творчість відбувається в декількох вимірах, в тому числі, у цифровому, чиє буття суттєво або цілковито залежить від цифрового світу. Масовізація численних цифрових пристроїв та їхня інтеграція в життя людини, сформували динамічну, синтетичну, складно організовану онтологічну систему, в якій людина нерозривно співіснує з цифровими пристроями. Тобто, дослідження сутнісних базисів існування цифрової людини в сучасному суспільстві є найактуальнішою проблемою буття. Практика (повсякденна цифрова діяльність мільйонів людей) випереджає теоретичні дослідження щоденними винаходами та цифровими оновленнями, які відкривають нові просторові та комунікативні обрії, породжують нові форми та грані комунікації, формуючи нову людину з новим світоглядом, новою епістемологічною позицією і онтологічними імперативами. Так само пришвидшено, як себе, сучасний Homo Sapiens змінює світ та активно втручається в сценарії розвитку майбутнього. Наука наздоганяє темпоралізоване життя цифрової людини і аналізує окремі феномени і напрямки, але, попри активний науковий та публічний дискурс, залишається недослідженим значне проблемне поле філософського розуміння природи цифрової людини, її соціальної поведінки, нових онтологічних моделей, екзистенційних викликів. Відповідно, розуміння цифрової людини – актуальний, пріоритетний напрямок сучасної науки і визначально важливе знання для розуміння всіх подальших процесів цивілізаційного розвитку. This dissertation presents the results of a philosophical study of the phenomenon of the digital human in the existential plane of socio-philosophical reflection. Relevance of the research topic. The work is interdisciplinary in nature and is a multifaceted analysis of the nature and characteristics of the existence of the digital human in the dialectic of evolutionary and social transformations. Total digitalization has opened up a multitude of opportunities for modern man and created a new system of “man-world” relations : now it is impossible to imagine any aspect of human existence without involvement in the digital dimension. At the end of the 20th century and the beginning of the 21st century, the digital human, or Homo Digitalis, appeared and took shape at the end of the first quarter of the century – a fundamentally new type of Homo Sapiens that coexists with digital devices and digital systems, has digital identification, whose life creativity takes place in several dimensions, including the digital one, whose existence essentially or completely depends on the digital world. The massification of numerous digital devices and their integration into human life have formed a dynamic, synthetic, complexly organized ontological system in which humans coexist inseparably with digital devices. In other words, researching the essential foundations of the digital human's existence in modern society is the most pressing issue of our time. Practice (the everyday digital activities of millions of people) is ahead of theoretical research with daily inventions and digital updates that open up new spatial and communicative horizons, generate new forms and facets of communication, and shape a new human being with a new worldview, a new epistemological position, and ontological imperatives. Just as rapidly as itself, modern Homo sapiens is changing the world and actively interfering in the scenarios of future development. Science is catching up with the temporalized life of the digital human and analyzing individual phenomena and trends, but despite active scientific and public discourse, the significant problem area of philosophical understanding of the nature of the digital human, their social behavior, new ontological models, and existential challenges remains unexplored. Accordingly, understanding the digital human is a relevant, priority area of contemporary science and crucial knowledge for understanding all further processes of civilizational development. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24765 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24723 Title: Емоційно-особистісні особливості осіб, що мають різні види та рівні хімічних залежностей Authors: Жиліна (Мендело), Вікторія Володимирівна; Zhylina, V. V. Abstract: Актуальність теми визначається тим, що хімічна залежність має хронічний рецидивний перебіг, пов’язаний із формуванням стійких поведінкових сценаріїв і звуженням репертуару адаптивного реагування, а також із високою вразливістю до стресорів, дефіцитами саморегуляції та порушеннями міжособистісного функціювання. У практиці психологічної допомоги це проявляється у недостатньо точній диференціації психологічних напрямів корекційної роботи, перенесенні акценту на загальні рекомендації без урахування профілю емоційного функціювання, а також нерівномірною ефективністю у різних групах залежних осіб. Водночас поширеність різних форм уживання психоактивних речовин і змішаних форм залежності зумовлє потребу у підході, який дозволяє виокремити ресурси і вразливості емоційної сфери та співвідносити їх із видом і рівнем залежності. The relevance of the topic is determined by the fact that chemical addiction has a chronic relapsing course associated with the formation of stable behavioral patterns and a narrowing of the repertoire of adaptive responses, as well as high vulnerability to stressors, deficits in self-regulation, and interpersonal functioning disorders. In psychological counseling practice, this manifests itself in insufficiently precise differentiation of psychological approaches to corrective work, a shift in emphasis to general recommendations without taking into account the profile of emotional functioning, as well as uneven effectiveness in different groups of addicted individuals. At the same time, the prevalence of various forms of psychoactive substance use and mixed forms of addiction necessitates an approach that allows for the identification of resources and vulnerabilities in the emotional sphere and their correlation with the type and level of addiction. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24723 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24659 Title: Вплив екзистенційної кризи на трансформацію ціннісно–смислових орієнтацій молоді в умовах війни Authors: Онищенко, О. О. Abstract: Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей впливу екзистенційної кризи на трансформацію ціннісно-смислових орієнтацій молоді в умовах війни. У дисертаційній роботі викладено комплексне дослідження ключових понять аксіосфери людини: «цінності», «ціннісні орієнтації» та їх трансформації у ціннісно-смислові орієнтації, які детермінують життєву стратегію людини, поведінкові патерни та установки. Встановлено, що аксіосфера людини є не лише взаємодією з позиції людина ↔ суспільство, а у процесі розвитку, ціннісно-смислові орієнтації поступово стають потужним механізмом для життєстійкості та адаптації молоді у зіткненні з кризовими умовами, зокрема, в умовах війни в Україні, коли попередні патерни можуть втратити свою актуальність і виникає гостра потреба у переосмисленні життєвих пріоритетів. Розглянуто саму екзистенційну кризу як каталізатор трансформації ціннісно-смислової сфери молоді, що стимулює переоцінку цілей людини, власних ідеалів, вибірковості благ, прагнень, але це створює деяку напругу між збереженням самою людиною своєї ідентичності та швидкою адаптацією до нових реалій (незалежних від людини), активізуючи орієнтацію на вітальні потреби у безпеці, виживання, самопізнання та соціальну підтримку. The aim of the dissertation research is to identify the features of the influence of the existential crisis on the transformation of the value-semantic orientations of youth in wartime. The dissertation work presents a comprehensive study of the key concepts of the human axiosphere: “values”, “value orientations” and their transformation into value-semantic orientations that determine a person’s life strategy, behavioral patterns and attitudes. It has been established that the human axiosphere is not only an interaction from the position of man ↔ society, but in the process of development, value-semantic orientations gradually become a powerful mechanism for the vitality and adaptation of young people in the face of crisis conditions, in particular, in the conditions of the war in Ukraine, when previous patterns may lose their relevance and there is an urgent need to rethink life priorities. The existential crisis itself is considered as a catalyst for the transformation of the value-semantic sphere of youth, which stimulates the reassessment of a person's goals, his own ideals, the selectivity of goods, aspirations, but this creates some tension between the preservation of the person's own identity and rapid adaptation to new realities (independent of the person), activating the orientation to vital needs for security, survival, self-knowledge and social support. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24659 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24524 Title: Теоретико-методологічні засади розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації : дис. ..доктора пед. наук : 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова): 13.00.03 – корекційна педагогіка Authors: Чекан, Оксана Іванівна; Chekan, Oksana Ivanivna Abstract: Проблема розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації набула виняткової актуальності з огляду на сучасні потреби держави та запит суспільства на фахівців, здатних надавати освітні послуги в умовах інклюзивної освіти. Особливої уваги в цьому контексті потребують діти з розладами аутистичного спектра, які мають значні труднощі в розвитку зв’язного мовлення – базового складника успішної соціалізації, комунікації та пізнавальної діяльності. Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати та апробувати методологічні й теоретичні концепти, педагогічні умови, експериментальну методику розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації. На виконання завдань дослідження щодо першого завдання розкрито й науково обґрунтовано методологічні й теоретичні засади розвитку зв’язного мовлення дітей інклюзивної групи старшого дошкільного віку із розладами аутистичного спектра та з нормотиповим психофізичним розвитком із використанням засобів цифровізації. Щодо другого завдання визначено сутність понять «зв’язне мовлення», «засоби цифровізації», «аутистичні розлади», «розвиток зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра», «розвинутість зв’язного мовлення»; уточнено зміст понять «цифровізація», «аутизм», «інклюзія», «мовленнєва діяльність». На виконання третього завдання - з’ясовано наявний стан розвитку зв’язного мовлення дітей інклюзивної групи старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра та дітей із нормотиповим психофізичним розвитком засобами цифровізації у сучасній педагогічній практиці. Задля реалізації четвертого завдання виокремлено критерії і показники розвитку зв’язного мовлення дітей інклюзивної групи старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра та дітей із нормотиповим психофізичним розвитком засобами цифровізації: когнітивно-мовленнєвий (обізнаність дітей із назвами знайомих предметів, з якими дитина зустрічається у ЗДО і сім’ї); обізнаність із героями казок; розуміння мовлення дорослих; комунікативно-діяльнісний (уміння дібрати потрібну знайому картинку, предмет, іграшку тощо) та описувати її; уміння спілкуватись із дорослими і дітьми (мотиваційна спрямованість комунікативно-мовленнєвої діяльності); емоційно-етичний (ставлення дитини до комп’ютера чи планшета); мовленнєва активність дитини (у колективі дітей, із вихователем, батьками, незнайомими дітьми та дорослими); оцінка ставлення дитини до себе (самооцінка), свого мовлення, мовлення інших дітей, мовлення дорослих (взаємооцінка). Схарактеризовано рівні розвитку зв’язного мовлення дітей інклюзивної групи старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра та дітей із нормотиповим психофізичним розвитком (достатній, задовільний, низький). Вирішуючи п’яте завдання, визначено й обґрунтовано педагогічні умови розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації: спрямованість освітнього процесу інклюзивної групи ЗДО на розвиток зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації; наявність позитивної мотивації суб’єктів освітнього процесу щодо розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами цифровізації; організація партнерської взаємодії вихователів, асистентів вихователя інклюзивної групи та батьків дітей із розладами аутистичного спектра засобами цифровізації. The problem of developing coherent speech in older preschoolers with autistic spectrum disorders through digitalization has become extremely relevant given the current needs of the state and society's demand for specialists capable of providing educational services in an inclusive educational environment. In this context, children with autistic spectrum disorders who have significant difficulties in developing coherent speech – a basic component of successful socialization, communication, and cognitive activity - require special attention. The relevance of the research has been determined based on regulatory guidelines: the laws of Ukraine “On Education” (2017), “On Preschool Education” (2024), “On the National Informatization Program” (2023), “On the Fundamentals of Social Protection of People with Disabilities in Ukraine” (1991), “On the Protection of Children” (2001), “On the Rehabilitation of People with Disabilities in Ukraine” (2005), Basic Component of Preschool Education (2021), National Strategy for the Development of Inclusive Education for the Period until 2029 (2024), Concept for the Development of Digital Competencies (2021), Concept for the Education of Children and Youth in the Digital Space (2021), Digital Transformation of Education and Science (2022), emphasize the importance of integrating digital resources into pedagogical practice, particularly in the inclusive educational environment of preschool educational institutions, which emphasize the importance of integrating digital resources into pedagogical practice, particularly in the inclusive educational environment of preschool educational institutions. The purpose of the research is to develop, scientifically substantiate, and test methodological and theoretical concepts, pedagogical conditions, and experimental methods for developing coherent speech in older preschoolers with autistic spectrum disorders using digitalization tools. In order to accomplish the research tasks related to the first objective, the methodological and theoretical foundations for the development of coherent speech in children of the inclusive group of senior preschool age with autistic spectrum disorders and with normal psychophysical development using digitalization tools have been revealed and scientifically substantiated. Regarding the second task, the essence of the concepts of “coherent speech,” “means of digitization,” “autistic disorders,” “development of coherent speech in older preschool children with autistic spectrum disorders,” and “development of coherent speech” has been defined; the content of the concepts of “digitalization,” “autism,” “inclusion,” and “speech activity” has been clarified. To accomplish the third task, the current state of coherent speech development in children of the inclusive group of senior preschool age with autistic spectrum disorders and children with normal psychophysical development has been determined using digitalization tools in modern pedagogical practice. To implement the fourth task, we have identified criteria and indicators for the development of coherent speech in children of the inclusive group of senior preschool age with autistic spectrum disorders and children with normal psychophysical development using digitalization tools: cognitive-speech (children's awareness of the names of familiar objects which the child encounters in preschool educational institutions and at home); awareness of fairy tale characters; understanding of adult speech; communicative-activity (ability to select the right familiar picture, object, toy, etc.) and describe it; ability to communicate with adults and children (motivational orientation of communicative-speech activity); emotional and ethical (the child's attitude towards a computer or tablet); the child's speech activity (in a group of children, with a teacher, parents, unfamiliar children and adults); assessment of the child's attitude towards themselves (self-esteem), their speech, the speech of other children, the speech of adults (mutual assessment). The levels of development of coherent speech in children of the inclusive group of senior preschool age with autistic spectrum disorders and children with normal psychophysical development (sufficient, satisfactory, low) have been characterized. In solving the fifth task, we have identified and substantiated the pedagogical conditions for the development of coherent speech in older preschool children with autistic spectrum disorders using digitalization tools: the focus of the educational process of the inclusive group of preschool educational institutions on the development of coherent speech in older preschool children with autistic spectrum disorders using digitalization tools; the presence of positive motivation among participants of the educational process for the development of coherent speech in older preschool children with autistic spectrum disorders through digitalization; the organization of partnership between teachers, teaching assistants in inclusive groups, and parents of children with autistic spectrum disorders through digitalization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24524 2026-01-01T00:00:00Z