http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/14 2026-05-01T12:53:40Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25184 Title: Smart-інфраструктура освіти: потенціал інтернету речей у створенні інтелектуальних освітніх екосистем Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Abstract: У тезах розглянуто сутність smart-інфраструктури освіти як інноваційного середовища, що інтегрує цифрові технології, зокрема інтернет речей, для підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано потенціал технології інтернет речей у створенні інтелектуальних освітніх екосистем, здатних забезпечити адаптивність, персоналізацію навчання та оптимізацію управлінських рішень. Визначено основні напрями використання технології інтернет речей у закладах освіти: моніторинг освітнього середовища, управління ресурсами, підвищення безпеки та підтримка інтерактивних форм навчання. Обґрунтовано, що впровадження smart-рішень сприяє формуванню цифрової культури учасників освітнього процесу, розвитку навичок ХХІ століття та підвищенню якості освітніх послуг. Окреслено виклики, пов’язані з інформаційною безпекою, технічною інфраструктурою та підготовкою педагогічних кадрів до використання технології інтернет речей. Зроблено висновок про доцільність системного впровадження smart-інфраструктури як складової трансформації сучасної освіти в умовах цифровізації. This paper examines the essence of smart educational infrastructure as an innovative environment that integrates digital technologies, particularly the Internet of Things, to enhance the effectiveness of the educational process. It analyzes the potential of Internet of Things technology in creating intelligent educational ecosystems capable of ensuring adaptability, personalized learning, and the optimization of management decisions. The main areas of application for IoT technology in educational institutions are identified: monitoring the educational environment, resource management, enhancing security, and supporting interactive forms of learning. It is argued that the implementation of smart solutions contributes to the formation of a digital culture among participants in the educational process, the development of 21st-century skills, and the improvement of the quality of educational services. Challenges related to information security, technical infrastructure, and the training of teaching staff in the use of Internet of Things technology are outlined. A conclusion is drawn regarding the advisability of the systematic implementation of smart infrastructure as a component of the transformation of modern education in the context of digitalization. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25107 Title: Генезис поняття «педагогічна творчість» як професійно-особистісної якості майбутнього вчителя Authors: Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna; Постоян, Тетяна Григорівна; Postoian, Tatyana Grygorivna; Галіцан, Ольга Анатоліївна; Halitsan, Olha Anatoliivna Abstract: У статті простежено діахронну динаміку змісту поняття «педагогічна творчість» та обґрунтовано його трансформацію у фундаментальну професійно-особистісну якість майбутнього вчителя. Актуальність дослідження зумовлена реформуванням вітчизняної освіти та впровадженням концепції НУШ, що потребує переосмислення ролі педагога як автономного архітектора освітнього середовища. Розкрито історико-педагогічні аспекти становлення дефініції «педагогічна творчість» в українській педагогічній думці, як-от: від ідеї «сродної праці» Г. Сковороди та антропологізму К. Ушинського до гуманіс- тичних орієнтирів С. Русової, В. Сухомлинського, О. Захаренка та багатьох інших педагогів-гуманистів. Простежено еволюцію національної освітньої парадигми, яка зміщувала акценти з функціональної підготовки вчителя на розвиток його внутрішнього творчого потенціалу. Результати категорійного аналізу та систематизації термінологічного поля дозволили обґрунтувати авторський концепт педагогічної творчості як цілісного екзистенційного стану особистості вчителя, що ґрунтується на внутрішній волі до творення нових освітніх смислів. На цій теоретичній базі, через синтез сучасних наукових підходів, уточнено внутрішню архітектоніку цієї особистісної якості вчителя як динамічну цілісність аксіологічного, інтелектуально-креативного, технологічно- імпровізаційного та рефлексивно-проєктувального блоків. Крізь призму стратегічних орієнтирів НУШ доведено, що педагогічна творчість виступає стрижневою основою професійного буття вчителя, визначаючи його здатність до продуктивної професійної діяльності в умовах динамічної невизначеності сучасного світу. Прогностичні висновки дослідження підкреслюють необхідність переорієнтації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти від репродуктивного засвоєння технологій до стимулювання глибокої внутрішньої трансформації особистості студента. Концептуально обґрунтовано, що гармонійний розвиток усіх склад- ників архітектоніки забезпечить принциповий перехід від студента-виконавця до вчителя нової генерації, здатного до безперервного професійного самопроєкту- вання та інноваційного оновлення української школи. This article traces the diachronic evolution of the concept of "pedagogical creativity" and substantiates its transformation into a fundamental professional and personal quality of the future teacher. The relevance of the study stems from the reform of the national education system and the implementation of the New Ukrainian School (NUS) concept, which requires a rethinking of the teacher’s role as an autonomous architect of the educational environment. The historical and pedagogical aspects of the formation of the definition of "pedagogical creativity" in Ukrainian pedagogical thought are explored, ranging from H. Skovoroda’s idea of "work in harmony with one’s nature" and K. Ushynsky’s anthropologism to the humanistic orientations of S. Rusova, V. Sukhomlynsky, O. Zakharenko, and many other humanist educators. The evolution of the national educational paradigm is traced, which shifted the emphasis from the functional training of teachers to the development of their inner creative potential. The results of the categorical analysis and systematization of the terminological field allowed for the substantiation of the author’s concept of pedagogical creativity as a holistic existential state of the teacher’s personality, grounded in an inner will to create new educational meanings. On this theoretical basis, through the synthesis of contemporary scientific approaches, the internal architecture of this personal quality of the teacher has been refined as a dynamic unity of axiological, intellectual-creative, technological-improvisational, and reflective-projective blocks. Through the lens of the strategic guidelines of the New Ukrainian School (NUS), it has been demonstrated that pedagogical creativity serves as the cornerstone of a teacher’s professional life, determining their capacity for productive professional activity amid the dynamic uncertainty of the modern world. The study’s predictive conclusions emphasize the need to reorient the professional and pedagogical training of future teachers in higher education institutions from the rote acquisition of technologies to the stimulation of a profound internal transformation of the student’s personality. It is conceptually substantiated that the harmonious development of all components of the architectonics will ensure a fundamental transition from a studentperformer to a teacher of the new generation, capable of continuous professional selfdevelopment and innovative renewal of the Ukrainian school. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25091 Title: Цифрові інструменти в управлінській діяльності керівника закладу дошкільної освіти Authors: Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna; Гуданич, Наталія Миколаївна; Hudanych, Nataliia Abstract: Висвітлено роль цифрових інструментів в управлінській діяльності керівника закладу дошкільної освіти в умовах цифровізації освітнього середовища. Обґрунтовано, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню ефективності управлінських процесів, оптимізації документообігу, забезпеченню прозорості та оперативності прийняття рішень. Розкрито основні напрями застосування цифрових інструментів: електронне планування та моніторинг діяльності, організація внутрішньої комунікації, взаємодія з батьками, управління кадровими ресурсами, ведення електронної документації. Окреслено переваги використання хмарних сервісів, освітніх платформ, систем електронного документообігу. Наголошено на необхідності формування цифрової компетентності керівника як ключової умови ефективного управління закладом дошкільної освіти в сучасних умовах. The article highlights the role of digital tools in the management activities of preschool education institution directors in the context of the digitalization of the educational environment. It demonstrates that the use of modern information and communication technologies contributes to improving the efficiency of management processes, optimizing document flow, and ensuring transparency and prompt decision-making. The main areas of application for digital tools are outlined: electronic planning and monitoring of activities, organization of internal communication, interaction with parents, human resources management, and electronic record-keeping. The advantages of using cloud services, educational platforms, and electronic document management systems are outlined. The necessity of developing a leader’s digital competence as a key condition for the effective management of a preschool education institution in modern conditions is emphasized. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25090 Title: Партнерська взаємодія керівника, педагогів і батьків як чинник ефективного управління закладом дошкільної освіти Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: Розкрито сутність партнерської взаємодії керівника, педагогів і батьків як важливого чинника ефективного управління закладом дошкільної освіти. Обґрунтовано, що сучасні управлінські підходи орієнтовані на суб’єкт-суб’єктну взаємодію, довіру, відкритість і відповідальність усіх учасників освітнього процесу. Визначено основні принципи партнерства: взаємоповага, діалогічність, добровільність, спільна відповідальність за результати розвитку дитини. Окреслено форми та методи налагодження ефективної співпраці, зокрема батьківські клуби, консультації, спільні освітні проєкти, цифрові комунікаційні платформи. Наголошено, що партнерська взаємодія сприяє підвищенню якості освітнього процесу, формуванню позитивного іміджу закладу та створенню сприятливого освітнього середовища для гармонійного розвитку дошкільників. The article explores the nature of the partnership between school administrators, teachers, and parents as a key factor in the effective management of preschool education institutions. It is argued that modern management approaches are focused on subject-subject interaction, trust, openness, and the responsibility of all participants in the educational process. The main principles of partnership are identified: mutual respect, dialogue, voluntariness, and shared responsibility for the child’s development outcomes. Forms and methods for establishing effective cooperation are outlined, including parent clubs, consultations, joint educational projects, and digital communication platforms. It is emphasized that partnership-based interaction contributes to improving the quality of fostering a positive image of the institution, and creating a supportive educational environment for the harmonious development of preschoolers. 2026-01-01T00:00:00Z