http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/70 2026-06-26T17:30:36Z 2026-06-26T17:30:36Z Лю Чжиго Liu Zhiguo http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25676 2026-06-10T12:14:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх викладачів мистецького профілю до вокально-педагогічного саморозвитку : дис.... доктора філософ. наук : 011 Освітні, педагогічні науки Authors: Лю Чжиго; Liu Zhiguo Abstract: У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове розв’язання проблеми підготовки майбутніх викладачів мистецького профілю до вокально-педагогічного саморозвитку. Проблема саморозвитку майбутніх викладачів мистецького профілю актуалізується в постмодерністську добу, коли невизначеність і постійна мінливість соціальної реальності зумовлює потребу здобувачів вищої освіти розв’язувати проблеми адаптації до змін, а питання саморозвитку зміщуються в епіцентр мистецько-педагогічних досліджень. У ході міждисциплінарного дискурсу феномен саморозвитку схарактеризовано в межах філософських, соціокультурних, психологічних та педагогічних концепцій. У контексті історико-філософського підходу першою ланкою термінологічних пошуків стає категорія розвитку як процесу і як результату цілісної системи змін, звертаючи увагу на їх вектор, детермінанти, критерії та механізми. У межах синергетичної концепції феномен саморозвитку (як суспільства, так і окремої людини) трактується як перехід на більш високий рівень організації – самоорганізації. У контексті психологічних концепцій процес змін складається з якісних перебудов у психіці, коли з’являються нові мотиви та інтереси, забезпечується стійкість психічних станів особистості, виникають позитивні психічні властивості. Показано, що в англомовних психологічних концепціях саморозвитку особистості переважає термін Self-Enhancement, специфіку якого закріплюємо в синонімічному понятті «самовдосконалення», що вважаємо ресурсом успішної особистісної адаптації в сучасному світі, повному загроз і непевності. У педагогічній проєкції семантичне коло конструкту саморозвитку включає поняття самоосвіти, самовиховання, самосвідомості й самовдосконалення. The study presents a theoretical substantiation and proposes a new solution to the problem of preparing future arts educators for vocal-pedagogical self-development. The issue of self-development among future arts teachers has become increasingly relevant in the postmodern era, when the uncertainty and constant flux of social reality necessitate that higher education students address the challenges of adapting to change, whilst questions of self-development have moved to the forefront of arts and education research. During interdisciplinary discourse, the phenomenon of self-development is characterized within the framework of philosophical, socio-cultural, psychological, and pedagogical concepts. Within the context of the historical-philosophical approach, the primary category of terminological exploration is development as both a process and a result of an integral system of changes, with attention to their vector, determinants, criteria, and mechanisms. Within the synergetic concept, the phenomenon of self-development (both of society and of an individual) is interpreted as a transition to a higher level of organization – self-organization. In the context of psychological concepts, the process of change consists of qualitative transformations in the psyche, when new motives and interests emerge, the stability of mental states is ensured, and positive psychological properties are formed. The results of the analysis of a substantial body of English-language literature convincingly indicate that in English-language psychological concepts of personal self-development, the term Self-Enhancement predominates, the specificity of which is fixed in the synonymous concept of “self-improvement”, which is considered a resource for successful personal adaptation in the modern world characterized by risks and uncertainty. In the pedagogical projection, the semantic field of the construct of self-development includes the concepts of self-education, self-upbringing, self-awareness and self-improvement.

2026-01-01T00:00:00Z Штайнер, Тетяна Віталіївна Shtainer, Tetyana Vitaliivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25215 2026-05-05T07:44:57Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Формування професійної культури майбутніх дизайнерів на засадах акмеологічного підходу Authors: Штайнер, Тетяна Віталіївна; Shtainer, Tetyana Vitaliivna Abstract: У дисертаційному дослідженні здійснено комплексне вирішення проблеми сучасної педагогічної науки й мистецької практики – формування професійної культури майбутніх дизайнерів у розрізі акмеологічної методології. Концепція дослідження побудована з опорою на потенційну здатність дизайн-освіти реалізовувати амбівалентну функцію у соціокультурному просторі. Дизайн-освіта, вирізняючись фундаментальністю й певним рівнем інерційності, зберігає й узмістовлює традиції й канони класичної школи технічної естетики й конструкційного проєктування, стабілізуючи й гармонізуючи духовну аксіоматику мистецтва і культури. Водночас, змістова, організаційна та інституційна варіабельність дизайн-освіти виступають джерелом динаміки й еволюційного розвитку багатьох течій естетичної, мистецької та художньої культури соціуму. In the dissertation research, a comprehensive resolution of the problem of contemporary pedagogical science and artistic practice was achieved – the formation of the professional culture of future designers within the framework of acmeological methodology. The concept of the study was constructed on the potential capacity of design education to realize an ambivalent function in the socio-cultural space. Design 26 education, distinguished by fundamentality and a certain level of inertia, preserved and enriched the traditions and canons of the classical school of technical aesthetics and constructive design, stabilizing and harmonizing the spiritual axiomatics of art and culture. At the same time, the substantive, organizational, and institutional variability of design education served as a source of dynamics and evolutionary development of many currents of aesthetic, artistic, and visual culture of society. The aim of the study was to theoretically substantiate and experimentally verify the pedagogical conditions, the experimental pedagogical model, and the methodology for forming the professional culture of future designers on the basis of the acmeological approach.

2026-01-01T00:00:00Z Стаценко, Наталія Вікторівна Statsenko, N. V. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24972 2026-04-30T10:20:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Підготовка майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти. Дис.... доктора філос. наук з педагогіки за спеціальністю 011. Освітні, педагогічні науки Authors: Стаценко, Наталія Вікторівна; Statsenko, N. V. Abstract: У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти, що дозволило обґрунтувати та побудувати модель забезпечення цього процесу, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови зазначеного феномена в процесі професійної підготовки. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель, педагогічні умови та методику підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти. Наукова новизна одержаних результатів наукового дослідження полягає в тому, що: уперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти (забезпечення мотивації майбутніх менеджерів освіти до управління змінами; використання в освітньому процесі інтерактивних технологій, спрямованих на підготовку майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти; залучення майбутніх менеджерів освіти до самостійної творчої роботи, спрямованої на вдосконалення теоретичних знань і розвиток практичних умінь, необхідних в управлінні змінами.); визначено сутність поняття «готовність майбутніх менеджерів освіти до управління змінами»; уточнено поняття «менеджер освіти», «професійна підготовка майбутніх менеджерів освіти», «зміни в освіті», »; розроблено класифікацію змін у закладі загальної середньої освіти, яка містить такі параметри і типи змін: за масштабом (глобальні, локальні, часткові); за терміном (довготривалі, короткотривалі, ситуативні); за ресурсами організації (соціальні, безпеково-організаційні, політико-правові) за напрямами діяльності (освітні, управлінські, здоров’язбережувальні, позакласні, наукові, методичні); розглянуто методологічні підходи у підготовці майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти (системний, компетентнісний, функційний, інноваційний, інтегративний підходи); виявлено компонентну структуру готовності майбутніх менеджерів освіти до управління змінами (когнітивно-концептуальний, організаційно-діяльнісний, професійно-особистісний, рефлексивно-праксеологічний компоненти); визначено критерії та показники зазначеного феномена: інформаційно-пізнавальний (обізнаність з теоріями управління змінами, алгоритмом дій керівника в умовах змін, обізнаність із принципами та типами формування корпоративних команд; обізнаність із моделями організаційних змін та типами стратегій); стратегічно-управлінський (наявність умінь планувати розвиток закладу освіти в умовах змін, визначаючи пріоритети і ресурси, які необхідні для реалізації змін; уміння розробляти плани заходів відповідно до ситуації, прогнозувати ймовірні ризики та загрози, моделюючи наслідки змін; уміння застосовувати методи підвищення ефективності команди); психолого-операційний (наявність організаторських умінь; наявність толерантності до невизначеності; наявність умінь резильєнтності); аналітико-прогностичний (наявність умінь визначати готовність організації до змін; наявність умінь здійснювати аналіз управлінської діяльності, проєктуючи можливі сценарії змін; наявність умінь ухвалювати рішення в умовах невизначеності); розроблено модель підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти, що містить мету, етапи (інформаційно-мотиваційний, інтерактивно-діяльнісний, самостійно-творчий), педагогічні умови, форми, методи і засоби їх реалізації, компоненти, критерії і кінцевий результат. The dissertation presents a theoretical generalization and a new solution of the scientific problem of preparing future education managers for change management in educational institutions. That made it possible to substantiate and build a model for ensuring this process, develop and experimentally test the pedagogical conditions of this phenomenon in the process of professional training. The aim of the study is to theoretically substantiate and experimentally test the model, pedagogical conditions and methodology of training future education managers to run changes in educational institutions. The scientific novelty of the research results lies in the fact that: for the first time, the pedagogical conditions of training future education managers to run changes in educational institutions have been identified and scientifically substantiated (ensuring the motivation of future education managers to manage change; using interactive technologies in the educational process aimed at preparing future education managers to run changes in educational institutions; involving students in creative work aimed at improving theoretical knowledge and developing practical skills that are necessary for managing changes of future education managers); the essence of the concept ‘readiness of future education managers for change management’ has been defined; the concepts of ‘education manager’, ‘professional training of future education managers’, ‘changes in education’, ‘change management in educational institutions’, ‘challenges in the education system’ have been clarified; a classification of changes in general secondary education institutions has been developed, which includes the following parameters and types of changes: by scale (global, local, partial); by duration (long-term, short-term, situational); by organizational resources (social, security and organizational, political and legal) by areas of activity (educational, managerial, health-saving, extracurricular, scientific, methodological); methodological approaches to preparing future education managers for change management in educational institutions (systemic, competency-based, functional, innovative, integrative approaches) were considered; the component structure of the readiness of future education managers to run changes is identified (cognitive-conceptual, organizational-activity, professional-personal, reflective-praxeological components); criteria and indicators of this phenomenon were determined: informational and cognitive (awareness of change management theories, the algorithm of actions of a manager in conditions of change, awareness of the principles and types of corporate team formation; awareness of organizational change models and types of strategies); strategic and managerial (ability to plan the development of an educational institution in conditions of change, determining the priorities and resources necessary for the implementation of change; ability to develop action plans in accordance with the situation, predict probable risks and threats, modelling the consequences of change; ability to apply methods to improve team effectiveness); psychological and operational (possession of organizational skills; tolerance for uncertainty; possession of resilience skills).

2026-01-01T00:00:00Z Мироненко, Богдан Володимирович Myronenko, B. V. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24939 2026-03-30T10:17:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Фізична підготовка футбольних арбітрів із застосуванням засобів фітнесу : дис... доктора філософії за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт Authors: Мироненко, Богдан Володимирович; Myronenko, B. V. Abstract: У сучасному футболі суддівська діяльність вимагає від арбітрів високої фізичної, функціональної та психологічної підготовленості. Зростання інтенсивності і швидкості ігрових дій, динаміка техніко-тактичної підготовленості, професіоналізація футболу обумовлюють підвищення вимог до арбітра як до повноцінного учасника змагального процесу. Успішність виконання суддівських функцій безпосередньо пов’язана з рівнем загальної і спеціальної фізичної підготовленості, зокрема витривалості, швидкісно- силових якостей, швидкості реакції та переміщення. Педагогічний експеримент, який мав на меті покращення рівня фізичної підготовленості арбітрів з футболу, тривав протягом п'яти місяців. У дослідженні взяли участь 48 асистентів арбітрів (по 16 футбольних асистентів арбітрів з кожної категорії: Прем’єр-ліги, першої та другої ліг, які здійснювали суддівство офіційних матчів), які методом випадкової вибірки рівномірно були розподілені між контрольною та експериментальною групами та 18 головних арбітрів (по 6 арбітрів з кожної категорії). Для реалізації мети дослідження та вирішення сформульованих завдань було використано систему взаємопов’язаних методів на різних рівнях наукового пізнання, а саме: - теоретичні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, електронних джерел та нормативно-правових документів, що стосуються застосування фітнес-засобів у фізичній підготовці футбольних арбітрів; порівняння, систематизація, індукція та дедукція; емпіричні методи: педагогічне спостереження за ходом тренувального процесу, експериментальна перевірка ефективності запропонованої програми, тестування фізичної підготовленості та функціональної підготовленості арбітрів; методи математичної статистики: використано параметричні методи аналізу для статистичної перевірки гіпотез, що забезпечило об’єктивну оцінку змін показників під впливом експериментальної програми. Комплексна оцінка фізичної підготовленості арбітрів та асистентів арбітрів різного рівня кваліфікації виявила систематичну перевагу представників Прем’єр-ліги над колегами з Першої та Другої ліг, що знайшло своє відображення в показниках спеціальної витривалості, спритності, швидкісно-силових здібностях, аеробних, так і здатності підтримувати високу рухову діяльність під час матчів. In modern football, refereeing requires a high level of physical, functional, and psychological preparedness from referees. The increasing intensity and speed of gameplay, the dynamics of technical and tactical performance, and the professionalization of football necessitate heightened demands on the referee as a full participant in the competitive process. The successful execution of officiating duties is directly related to the level of general and specific physical fitness, particularly endurance, speed-strength qualities, reaction time, and mobility. The pedagogical experiment aimed at improving the physical fitness level of football referees lasted for five months. The study involved 48 assistant referees (16 from each category: Premier League, First League, and Second League, all of whom officiated official matches), who were evenly and randomly assigned to control and experimental groups, as well as 18 head referees (6 from each category). To achieve the aim of the study and solve the defined research tasks, a system of interrelated methods was applied at various levels of scientific inquiry, namely. Theoretical methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature, electronic sources, and legal documents related to the use of fitness tools in the physical training of football referees; comparison, systematization, induction, and deduction. Empirical methods: pedagogical observation of the training process, experimental verification of the effectiveness of the proposed program, testing of physical and functional fitness of the referees.

2026-01-01T00:00:00Z