http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/6426 2026-04-05T01:59:29Z 2026-04-05T01:59:29Z Ведмедєв, Михайло Михайлович http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12455 2021-09-13T13:47:32Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Комерціалізація досліджень та її наслідки для сучасної науки Authors: Ведмедєв, Михайло Михайлович Abstract: Комерціалізація розглядається як один з провідних трендів в процесі трансформації сучасної науки. Сутність цього вбачається в зміні статусу знання в соціально-культурному контексті. Знання більше не розглядається як чинник формування особистості. Воно продукується для того, щоб бути проданим. Метою роботи є аналіз й оцінка соціально-етичних, світоглядних та епістемологічних наслідків згаданого процесу. Автор спирається на роботи П. Вайнгарта, Ж.-Ф. Ліотара, Д. Нелкін, Дж. Раветца та інших фахівців у цій сфері досліджень. Для розкриття глибинних трансформацій у системі наукових дисциплін використовуються ідеї Ж.-Ф. Ліотара щодо ролі чинників перформативності і меркантилізації у виробництві інтелектуального продукту. З одного боку, ті галузі досліджень, що відповідають критерію перформативності, отримують достатньо щедре фінансування і поштовх у своєму розвитку, а ті, які цьому не відповідають, поступово занепадають. З іншого боку, підкреслюється, що зазначені фактори призводять до порушення оптимального співвідношення фундаментальних і прикладних досліджень. Крім того, специфічне ставлення до знання почало домінувати і в сфері освіти. Студента все менше цікавить питання про істинність певних наукових положень, а все більше – питання стосовно того, як можна отримані знання продати. Описуються наслідки посилення залежності дослідників від суб’єктів фінансування. Замовник, перетворюючись на власника інтелектуального продукту, визначає правила поведінки виконавця-ученого. В результаті виникають такі негативні для науки і суспільства явища, як приховування методів і виробництво неповного («недоотриманого») знання. Окремо в статті розглядається питання щодо зародження і поширення так званої антрепренерської науки. Наукове антрепренерство, як у формі дослідницької роботи, так і у вигляді експертної діяльності, інтерпретується як різновид інтелектуальної халтури. Підкреслюється агресивність і брутальний стиль поведінки антрепренерських груп в процесі змагання з офіційною наукою. Одним з головних і безсумнівних наслідків прогресуючої комерціалізації дослідницької діяльності, на думку автора, слід вважати процес руйнації релевантних науці системи оцінок і мотиваційних настанов.

2019-01-01T00:00:00Z Шевель, Анжеліка Олександрівна http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12453 2021-09-13T13:41:30Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Реалізація антиентропійної функції культури в Неплюєвському братстві Authors: Шевель, Анжеліка Олександрівна Abstract: Сьогодні відбувається пошук базових цінностей людства, нових зразків духовності, які змогли б об’єднати на єдиних засадах народи, нації, релігії в ситуації розмитості моральних критеріїв в наявному полікультурному національному просторі, що може функціонувати на основі загальнолюдських принципів співіснування людства. У ХХ ст. актуалізувалися пошуки в таких напрямах дослідження, як загальна теорія систем, синергетичні принципи функціонування самоорганізованих систем з вузловими поняттями «ентропія-антиентропія». У таких дослідженнях на перший план виходять елементи невпорядкованості, нелінійного розвитку соціально-економічні прогнози та управлінські рішення. Мета дослідження – проаналізувати реалізацію антиентропійної функції культури в Неплюєвському братстві. Методи дослідження: аналіз понять і категорій, що стосуються предмету дослідження, синтез характеристик і визначень, конструктивний метод, компаративістський метод, метод узагальнення та описовий метод. Результати дослідження. Проаналізовано реалізацію антиентропійної функції культури в Неплюєвському братстві, показано, що братчики своєю творчою діяльністю перетворювали і впорядковували навколишню дійсність, створювали щось нове, оригінальне, різко розширюючи тим самим масштаби свого цілеспрямованого антиентропійного впливу на навколишній світ.

2019-01-01T00:00:00Z Савонова, Ганна Іванівна http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12452 2021-09-13T13:38:54Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Етичні аспекти філософії Жака Дерріда Authors: Савонова, Ганна Іванівна Abstract: У статті піднімається актуальна проблема визначення сутності філософії деконструкції Ж. Дерріда на позиціях етичних категорій. Метою статті є дослідження етичних аспектів деконструкції Ж. Дерріда в площині диференціацій примар людського мислення. Базовими площинами аналізу філософії Ж. Дерріда є онтологія difference, реконструкція імені Бога в релігії, переосмислення смерті шляхом її відмежування від зла та поєднання зі злом як страхом, розкриття сутності зла через страх та трепетання з втратою віри, проведення порівняння Бога та Буття. Увага приділяється соціальним деконструкціям справедливості як етичній цінності. Розкривається специфіка соціальних примар «в лицарських обладунках», що прихо вують власну реальність у тілі справедливості. Зазначається, що примари виокремлюють від ідеї мислення та отримують власне тіло, яке жахає людину. Примара зв’язує небуття з буттям і стає фатумом власної ідеї, двійником духа, що слідує за ним з метою вимагання справедливості. Поняття справедливості визначається як етична категорія цінності, хоча вона не відокремлює зло від добра, а тільки більш їх зближує. Боротьба з примарами знищує їх обладунки, але не їх реальність, адже сутність примар перебуває в головній примарі – людині як її жахіття та примарі народу як сукупності жахіть. У статті особлива увага приділяється проблемі імені Бога, яке само отримало онтологічний базис в структурі людської мови. Ж. Дерріда пропонує декодувати мову, щоб витягнути онтологію імені Бога на поверхню. Разом з тим онтологія знищує саму релігію, тому що логічні міркування онтології не проходять у тій площині, де перебуває віра. Бог сам себе іменує, хоча, насправді, залишається безіменним. Безіменність Бога – це онтологія difference як іменування Бога – онтологія Буття. Бог ніколи не зближається з difference остаточно, а тільки наближається. Отже, філософія деконструкції Ж. Дерріда має базовою метою розкриття божественності difference, хоча difference не є тотожним Богу.

2019-01-01T00:00:00Z Пилипенко, Світлана Григорівна http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/12450 2021-09-13T13:33:00Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Полілінгвізм як тренд сучасності Authors: Пилипенко, Світлана Григорівна Abstract: У статті розглядається полілінгвізм як множинність мовленнєвих практик. Зазначається, що полілінгвізм в умовах глобалізації, поширення міжнародних зв’язків, мультикультуралізму, транснаціональних і наднаціональних процесів є теоретично і практично необхідним. Метою статті є аналіз інструментальних мовленнєвих практик, які виникають унаслідок інтернетизації та комп’ютеризації життя / буття суспільства та людини. Завдання дослідження полягає у висвітленні концепту «мовленнєві практики» та в актуалізації проблеми полілінгвізму, який виявляється у множинних мовленнєвих практиках сучасності. Для вирішення поставлених завдань у статті використовуються феноменологічний, герменевтичний, компаративістський, культурно-антропологічний методи дослідження. Підкреслюється, що у наукових працях із питань антропології звертається увага на розуміння мовленнєвих практик як антропотехнік – творіння людиною здатності спілкуватись, обмінюватись досвідом, переживаннями, почуттями, зберігати та передавати інформацію, сприяти соціально-історичному розвитку. Інакше кажучи, вони є складником людського життя / буття. Зазначається, що усі мови містять у собі елементи політичного самоствердження. Водночас конкурентоздатність держави й окремішньої людини залежать від володіння інформацією, а тому втрата інформації у зв’язку з мовним бар’єром стає однією з актуальних соціальних проблем сучасності. Наголошується, що зсув у розумінні мови відбувся у зв’язку з появою «інструментальної мови», «мови машин», що теоретично обґрунтував М. Фуко. Так, засоби швидкого зв’язку визначили зсув у малюнку мовленнєвих практик та демонструють інноваційний складник цього процесу. Складність сучасного мовного простору пов’язана з Інтернетом і комп’ютером. Останні призвели до появи гіпертексту як інструментальної мови. Відбувається конструювання мовленнєвих практик як мережі. З’являються нові модифікації мовленнєвих практик. Підкреслюється, що множинність мовленнєвих практик пов’язана з наявністю міжнародної комунікації на різних рівнях. Полілінгвізм як напрям освіти стає одним із засобів формування життєвих компетенцій. Текстуальний характер інструментальних мовленнєвих практик виявляється в таких ознаках, як багаторівнева ієрархія, інтерактивність, мінливість, мозаїчність, віртуальність. Утворюється мова «онлайн». Висновки. Людина в умовах інформаційного суспільства, використовуючи різноманітні технології, змінює мовленнєву реальність та її складники – мовленнєві практики. Відповідно, сучасна мовна палітра потребує ретельного аналізу в інформаційному просторі глобального світу, де полілінгвізм є його головним трендом й ознакою.

2019-01-01T00:00:00Z