http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15 2026-06-14T17:53:08Z 2026-06-14T17:53:08Z Листопад, Олексій Анатолійович Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Листопад, Наталя Леонідівна Lystopad, Natalia http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25639 2026-06-10T06:32:22Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Використання STEAM-проєктів як засобу розвитку креативності дітей дошкільного віку Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: Розглянуто проблему розвитку креативності дітей дошкільного віку в умовах сучасного освітнього простору. Обґрунтовано актуальність використання STEAM-підходу як інноваційної педагогічної технології, що забезпечує інтеграцію знань із різних освітніх галузей (наука, технології, інженерія, мистецтво, математика) та сприяє формуванню творчого потенціалу особистості дитини. Проаналізовано сутність поняття «креативність», визначено її структурні компоненти та психолого-педагогічні особливості розвитку у дошкільному віці. У дослідженні розкрито педагогічні можливості STEAM-проєктів як ефективного засобу розвитку творчого мислення, уяви та дослідницьких умінь дітей. Визначено педагогічні умови ефективного впровадження STEAM-проєктів у практику закладів дошкільної освіти, зокрема створення розвивального освітнього середовища, підтримку дитячої ініціативи та інтеграцію різних видів діяльності. Наведено приклади STEAM-проєктів, що демонструють можливості практичної реалізації даного підходу. Доведено, що використання STEAM-проєктів забезпечує комплексний розвиток креативності дітей дошкільного віку, активізує їхню пізнавальну діяльність, сприяє формуванню міждисциплінарних зв’язків та створює умови для творчого самовираження. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з упровадженням цифрових STEAM-технологій у дошкільну освіту. This paper examines the issue of fostering creativity in preschool-aged children within the context of the modern educational environment. It justifies the relevance of the STEAM approach as an innovative pedagogical method that integrates knowledge from various educational fields (science, technology, engineering, art, and mathematics) and contributes to the development of a child’s creative potential. The essence of the concept of “creativity” is analyzed, and its structural components and psychological-pedagogical characteristics of development in preschool age are identified. The study reveals the pedagogical potential of STEAM projects as an effective means of developing children’s creative thinking, imagination, and research skills. It identifies the pedagogical conditions for the effective implementation of STEAM projects in preschool education settings, including the creation of a developmental educational environment, support for children’s initiative, and the integration of various types of activities. Examples of STEAM projects are provided, demonstrating the possibilities for the practical implementation of this approach. It has been proven that the use of STEAM projects ensures the comprehensive development of creativity in preschool-aged children, stimulates their cognitive activity, promotes the formation of interdisciplinary connections, and creates conditions for creative self-expression. Prospects for further research related to the implementation of digital STEAM technologies in preschool education are outlined.

2026-01-01T00:00:00Z Листопад, Олексій Анатолійович Lystopad, Oleksii Anatoliyovych http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25635 2026-06-09T13:29:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Формування європейських та євроатлантичних цінностей студентської молоді в закладах вищої освіти як пріоритет освітньої політики України Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Abstract: У тезах розглянуто проблему формування європейських та євроатлантичних цінностей студентської молоді в закладах вищої освіти як один із пріоритетних напрямів сучасної освітньої політики України. Проаналізовано сутність європейських та євроатлантичних цінностей, серед яких демократія, верховенство права, права людини, свобода, відповідальність, громадянська активність, толерантність і соціальна справедливість. Обґрунтовано роль закладів вищої освіти у формуванні світоглядних орієнтирів студентської молоді, розвитку громадянської компетентності, критичного мислення та культури демократичного діалогу. Акцентовано увагу на значенні освітніх програм, міжнародного співробітництва, академічної мобільності, волонтерської діяльності, студентського самоврядування та цифрових освітніх ресурсів у процесі утвердження європейських і євроатлантичних цінностей. Висвітлено значення інтеграції української системи вищої освіти до європейського освітнього простору та її вплив на модернізацію змісту освіти відповідно до сучасних суспільних викликів. Зроблено висновок, що формування європейських та євроатлантичних цінностей у студентської молоді є важливою умовою розвитку демократичного суспільства, зміцнення громадянської ідентичності та успішної інтеграції України до європейського й євроатлантичного співтовариства. This paper examines the issue of fostering European and Euro-Atlantic values among university students in higher education institutions as one of the priority areas of Ukraine’s current educational policy. The essence of European and Euro-Atlantic values is analyzed, including democracy, the rule of law, human rights, freedom, responsibility, civic engagement, tolerance, and social justice. The role of higher education institutions in shaping the worldview of students, developing civic competence, critical thinking, and a culture of democratic dialogue is substantiated. Attention is focused on the importance of educational programs, international cooperation, academic mobility, volunteer activities, student self-governance, and digital educational resources in the process of establishing European and Euro-Atlantic values. The importance of integrating the Ukrainian higher education system into the European educational space and its impact on modernizing educational content in line with contemporary societal challenges is highlighted. It is concluded that the formation of European and Euro-Atlantic values among students is an important prerequisite for the development of a democratic society, the strengthening of civic identity, and the successful integration of Ukraine into the European and Euro-Atlantic community.

2026-01-01T00:00:00Z Мардарова, Ірина Костянтинівна Mardarova, Iryna Kostyantynivna Гуданич, Наталія Миколаївна Hudanych, Nataliia http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25568 2026-06-08T07:28:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Адаптація цифрових освітніх ресурсів для підтримки обдарованих здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану Authors: Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna; Гуданич, Наталія Миколаївна; Hudanych, Nataliia Abstract: Розглянуто проблему адаптації цифрових освітніх ресурсів для підтримки обдарованих здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією освітнього процесу в кризових умовах, що потребує впровадження гнучких, індивідуалізованих та технологічно орієнтованих підходів до організації освітнього процесу. У роботі проаналізовано наукові підходи до цифровізації освіти, теорії обдарованості та організації освітнього процесу в умовах кризи. Визначено сутність ключових понять дослідження та окреслено особливості професійної підготовки майбутніх вихователів у цифровому освітньому середовищі. Охарактеризовано основні проблеми обдарованих студентів у воєнний період, зокрема психологічні труднощі, освітні бар’єри та зниження мотивації до навчання. Обґрунтовано напрями адаптації цифрових освітніх ресурсів, серед яких персоналізація, використання асинхронних форматів, інтерактивних технологій, гейміфікації та інструментів штучного інтелекту. Подано практичні підходи та моделі підтримки обдарованих здобувачів освіти. Зроблено висновок про необхідність комплексного використання цифрових ресурсів для забезпечення ефективного розвитку обдарованих студентів в умовах воєнного стану. This paper examines the issue of adapting digital educational resources to support gifted higher education students under martial law. The relevance of this study stems from the transformation of the educational process in crisis conditions, which requires the implementation of flexible, individualized, and technology-oriented approaches to learning. The paper analyzes scientific approaches to the digitization of education, theories of giftedness, and the organization of learning in crisis conditions. The essence of the study’s key concepts is defined, and the characteristics of the professional training of future educators in a digital educational environment are outlined. The main challenges faced by gifted students during wartime are described, including psychological difficulties, educational barriers, and reduced motivation to learn. Directions for adapting digital educational resources are substantiated, including personalized learning, the use of asynchronous formats, interactive technologies, gamification, and artificial intelligence tools. Practical approaches and models for supporting gifted students are presented. A conclusion is drawn regarding the necessity of the comprehensive use of digital resources to ensure the effective development of gifted students under martial law.

2026-01-01T00:00:00Z Листопад, Олексій Анатолійович Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Листопад, Наталя Леонідівна Lystopad, Natalia http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25567 2026-06-08T07:25:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Менторство як інструмент підтримки обдарованих студентів у воєнний період: теорія і практика Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: Здійснено теоретичне обґрунтування та аналіз практики використання менторства як інструменту підтримки обдарованих студентів у процесі підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої та фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану. Розкрито сутність понять «обдарованість», «менторство», «психолого-педагогічний супровід» та визначено їх взаємозв’язок у сучасному освітньому процесі. Охарактеризовано теоретичні підходи до організації менторства. Проаналізовано вплив воєнного стану на психоемоційний стан, мотивацію та навчальну діяльність обдарованих студентів, визначено основні освітні втрати та ризики для розвитку обдарованості. Обґрунтовано значення резилієнтності, саморегуляції та внутрішньої мотивації як ключових чинників ефективної організації освітнього процесу в кризових умовах. Представлено практику впровадження менторських програм, зокрема моделі менторства, етапи організації менторської взаємодії, форми і методи роботи. Визначено ефективність менторських практик у підвищенні навчальної мотивації, розвитку професійних компетентностей та творчого потенціалу студентів. Виявлено основні проблеми та обмеження впровадження менторства в умовах воєнного стану. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення освітнього процесу, розроблення менторських програм та підвищення якості професійної підготовки майбутніх вихователів. This study provides a theoretical justification and analysis of the practice of using mentoring as a tool to support gifted students in the process of training future educators at institutions of higher and pre-higher vocational education under martial law. The essence of the concepts of “giftedness,” “mentoring,” and “psychological and pedagogical support” is revealed, and their interrelationship in the modern educational process is identified. Theoretical approaches to the organization of mentoring are characterized. The impact of martial law on the psycho-emotional state, motivation, and academic performance of gifted students is analyzed, and the main educational losses and risks to the development of giftedness are identified. The importance of resilience, self-regulation, and intrinsic motivation as key factors in the effective organization of the educational process under crisis conditions is substantiated. The practice of implementing mentoring programs is presented, including mentoring models, stages of organizing mentoring interactions, and forms and methods of work. The effectiveness of mentoring practices in increasing academic motivation, developing professional competencies, and fostering students’ creative potential is determined. The main problems and limitations of implementing mentoring under martial law are identified. The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained results to improve the educational process, develop mentoring programs, and enhance the quality of professional training for future educators.

2026-01-01T00:00:00Z